Формування культури мовленнєвого спілкування у професійній діяльності майбутніх психологів - Автореферат

Національний педагогічний університет імені М.П.Роботу виконано на кафедрі практичної психології та психотерапії Національного педагогічного університету імені М. П. Науковий керівник: доктор психологічних наук, професор, член-кореспондент АПН України Чепелєва Наталія Василівна, Інститут психології імені Г. С. Офіційні опоненти: доктор психологічних наук, професор Шевченко Наталія Федорівна, Запорізький національний університет, завідувач кафедри педагогіки та психології; Захист відбудеться 18 лютого 2009 р. о 1400 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.053.10 у Національному педагогічному університеті імені М. П. З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Національного педагогічного університету імені М. П.Актуальність дослідження проблеми формування культури мовленнєвого спілкування у майбутніх психологів у період адаптації до навчання та становлення основ професіоналізму суттєво зростає у звязку з перебудовою системи освіти у сучасній Україні. Актуальність теми дисертаційного дослідження зумовлена соціальною значущістю культури мовленнєвого спілкування, її розвитку та логікою сучасних досліджень у галузі психології спілкування, представниками якої розроблено методологічні підходи до проблеми, визначено функціональну та рівневу організацію спілкування (К. О. Особливості культури спілкування, мовлення та мовленнєвого спілкування активно досліджувалися у лінгвістичній науковій літературі (Н. Д. Однак і досі у психологічній науці відсутнє загальноприйняте науково підтверджене визначення поняття “культура мовленнєвого спілкування”, зокрема, у межах системного підходу до визначення її структурних компонентів, виділення і диференціації детермінант розвитку культури мовленнєвого спілкування, а також не визначено особливості та умови формування культури мовленнєвого спілкування у майбутніх психологів. Наукова новизна та теоретичне значення одержаних результатів полягають у тому, що: - вперше здійснено системне теоретико-експериментальне вивчення культури мовленнєвого спілкування майбутнього психолога; визначено структуру культури мовленнєвого спілкування; виявлено особливості динаміки рівнів сформованості структурних компонентів культури мовленнєвого спілкування у майбутніх психологів; визначено критерії сформованості вміння психолога формулювати професійні висловлювання; визначено особистісні детермінанти розвитку культури мовленнєвого спілкування та їх динаміку в процесі фахової підготовки психологів; встановлено залежність сформованості структурних компонентів культури мовленнєвого спілкування від розвитку її особистісних детермінант; обґрунтовано та розроблено комплексну програму формування культури мовленнєвого спілкування у майбутніх психологів; виявлено психолого-педагогічні умови, що сприяють управлінню процесом цілеспрямованого розвитку культури мовленнєвого спілкування;У першому розділі - “Теоретичні засади вивчення культури мовленнєвого спілкування майбутніх психологів” подано результати аналізу теоретико-методологічних досліджень проблеми культури мовленнєвого спілкування, висвітлено сучасні підходи до її вивчення, визначено структурні компоненти культури мовленнєвого спілкування, систематизовано особистісні детермінанти розвитку культури мовленнєвого спілкування психолога, визначено роль та місце культури мовленнєвого спілкування у професійній діяльності психолога, доведена важливість її формування у майбутніх психологів на етапі становлення професіоналізму. Існує тенденція до обґрунтування феномена “культура мовленнєвого спілкування” з основних позицій його визначення, зокрема, як структурного компонента психологічної культури особистості; як якісної характеристики здатності людини до здійснення діяльності спілкування, що полягає у реалізації культури спілкування як єдності комунікативних знань, умінь і навичок особистості за допомогою мовленнєвих засобів, адекватних меті спілкування; як складової поведінкового компонента культури спілкування, що має місце на фазі реалізації мовленнєвих дій у зовнішньому плані за допомогою мовленнєвих засобів. Специфіка професійного спілкування між психологом і клієнтом підвищує вимоги до індивідуально-психологічних особливостей та професійних якостей фахівця, що потребує визначення шляхів розвитку структурних компонентів культури мовленнєвого спілкування та її особистісних детермінант у студентів - майбутніх психологів у процесі фахової підготовки. В структуру культури мовленнєвого спілкування психолога входять такі компоненти: професійні комунікативні знання про засоби мовленнєвого спілкування; вміння формулювати професійні висловлювання (за критеріями правильності, доцільності, зрозумілості) за допомогою мовленнєвих засобів, що відповідають цілям професійної діяльності; комунікативно-мовленнєві навички спілкування, володіння якими забезпечує вміння формулювати професійні висловлювання.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ