Формування концептуальної моделі професійної діяльності викладача журналістики вищих навчальних закладів - Дипломная работа

Процес утворення Європейського простору вищої освіти з національних систем шляхом їх збільшення, узгодження та інтеграції передбачає створення загальноєвропейської системи освіти з урахуванням загальнонаціональних переліків напрямів підготовки з єдиним терміном навчання і високим рівнем професіоналізму майбутніх фахівців. Гуманізація навчального процесу, коли студент виступає як обєкт навчальної діяльності та носій сучасних педагогічних ідей, передбачає упровадження методологічних засад у професійно-методичній підготовці викладачів. Тріфонова) спрямовують на вивчення структури та функцій професійної діяльності викладача ВНЗ, уточнення, узагальнення і систематизацію знань про статичні та динамічні аспекти професійно-методичної підготовки студентів на різних інтервалах педагогічної реальності [1, с. Перш за все це стосується як впровадження кредитно-модульної системи організації навчального процесу та новітніх методик, так і відповідної підготовки професорсько-викладацького та студентського складу вищого навчального закладу до роботи, яка сприяє взаємній збагаченості європейським досвідом та привабливості системи освіти, залученню в Європу більшої кількості викладачів і студентів. Необхідність реалізації пріоритетних напрямів реформування системи освіти в Україні, в тому числі вищої, які визначені законами України «Про освіту», «Про вищу освіту», «Про збереження інтелекту нації», Національною доктриною розвитку освіти, Державною Національною програмою «Освіта» (Україна ХХІ століття), проектом концептуальних засад реформування вищих навчальних закладів (ВНЗ) включає в себе і формування моделі професійної діяльності викладача вищої школи, що особливо стосується саме викладачів журналістики ВНЗ.Рівень усвідомлення залежить від рівня знань субєкта праці про вимоги до результатів праці; від відношення до справи, від емоційних проявів субєкта праці, від діяльності. Тобто, можна зробити висновок, що професійна діяльність - це діяльність, що полягає в участі фізичних осіб у науковій, літературній, артистичній, художній, освітній або викладацькій діяльності, так само як діяльності лікарів, адвокатів, приватних нотаріусів, аудиторів, бухгалтерів, оцінщиків, інженерів чи архітекторів та помічників зазначених осіб або осіб, зайнятих релігійною (місіонерською) діяльністю, чи подібній діяльності, за умови якщо такі особи не є найманими працівниками чи субєктами підприємницької діяльності. Вона вимагає від педагога вмінь переорієнтовувати цілі і зміст освіти та виховання на конкретні педагогічні завдання; враховувати потреби й інтереси учнів, можливості матеріальної бази, власний досвід та інше; визначати основні і другорядні завдання на кожному етапі педагогічного процесу; добирати види діяльності, підпорядковані визначеним завданням; планувати систему діяльності учнів; планувати індивідуальну роботу з учнями з метою розвитку їх здібностей, творчих сил і обдарувань; обирати форми, зміст методи і засоби педагогічного процесу в їх оптимальному поєднанні; планувати систему прийомів стимулювання активності учнів; планувати способи створення особистісно-розвивального середовища. Для цього учителю, вихователю необхідно вміти розвивати в учнів, вихованців стійкий інтерес до навчання, праці та інших видів діяльності, формувати потребу в знаннях, озброювати основами наукової організації навчальної праці; організовувати соціально-орієнтовані етичні, трудові, естетичні, екологічні, спортивні та інші виховні заходи; розвивати в учнів ініціативу планувати спільну роботу, вміти розподіляти доручення, проводити інструктаж, координування спільної діяльності; створювати спеціальні ситуації для здійснення вихованцями моральних вчинків. Ґрунтуючись на структурі професійної діяльності автором виділено наступні компоненти процесу формування моделі професійної діяльності викладача ВНЗ: цільовий компонент, який включає як загальну мету - формування високого рівня розвитку професійних умінь майбутніх, так і цілі кожного з виділених компонентів та проміжні цілі, що встановлюються на кожному з етапів формування певних професійних умінь; мотиваційний компонент, сутність якого розглядається у формуванні в майбутніх фахівців системи спонукальних чинників, що сприяли б ефективному оволодінню професійними вміннями, необхідними для діяльності за фахом; змістовий компонент, що відображує вимоги до якостей особистості; зміст загальної та професійної підготовки; знання й уміння; операційно-процесуальний компонент, реалізація якого передбачає визначення етапів формування моделі професійної діяльності викладача ВНЗ, визначення ефективних видів навчальних завдань, що моделюють фахову діяльність; оцінно-результативний компонент, що передбачає прогнозування результату процесу формування моделі професійної діяльності викладача ВНЗ, його оцінку та аналіз відповідності бажаному з метою корекції операційно-процесуального, змістового й цільового компонентів.