Формування конструктивних умінь старшокласників у процесі трудового навчання - Автореферат

АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наукРоботу виконано в Південноукраїнському регіональному інституті післядипломної освіти педагогічних кадрів, Міністерство освіти і науки України. Науковий керівник: доктор педагогічних наук, професор, Андрієвський Борис Макійович, Південноукраїнський регіональний інститут післядипломної освіти педагогічних кадрів, професор кафедри педагогіки та психології. Офіційні опоненти: доктор педагогічних наук, професор Коберник Олександр Миколайович, Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини, декан технолого-педагогічного факультету; кандидат педагогічних наук, професор Гетта Василь Григорович, Чернігівський державний педагогічний університет імені Т.Г.Шевченка, професор кафедри основ матеріалознавства і трудового навчання. Провідна установа: Вінницький державний педагогічний університет імені М.Коцюбинського, кафедра трудового навчання, Міністерство освіти і науки України, м.У документі підкреслено, що необхідно внести істотні зміни в організаційні та методичні основи занять, які були б спрямовані на формування в учнів, насамперед, тих умінь і якостей, які потрібні їм для входження в сучасне високотехнологічне, інформаційно насичене суспільство. Формування конструктивних умінь сприятиме розвитку індивідуальних творчих можливостей кожного учня, формуванню не тільки професійних знань і вмінь, а й здатності сприймати нову інформацію, самостійно приймати рішення, проектувати свою діяльність і виконувати поставлені завдання. Провідним напрямом реалізації нового змісту трудового навчання на сучасному етапі є проектно-технологічна діяльність, у якій поряд із формуванням інших видів загальнонавчальних умінь починається й формування конструктивних умінь. Таким чином, актуальність і недостатність розробки даної проблеми в теорії та практиці трудового навчання й обумовило вибір теми нашого дослідження: “Формування конструктивних умінь старшокласників у процесі трудового навчання”. Гіпотеза дослідження: формування конструктивних умінь старшокласників у процесі трудового навчання буде ефективним за умов: - наявності структурно-функціональної моделі, яка буде базуватися на принципах сучасної освітньо-виховної парадигми та дидактико-методологічних засадах;У першому розділі - “Теоретико-методичні засади формування конструктивних умінь старшокласників у процесі трудового навчання” - здійснено теоретичний аналіз досліджуваної проблеми; уточнено сутність поняття „конструктивні вміння”; проаналізовано процес та результати констатуючого експерименту, розроблено критерії оцінювання та рівні сформованості конструктивних умінь; визначено фактори, що впливають на формування конструктивних умінь у процесі трудового навчання. Аналіз психолого-педагогічної, методичної літератури, спостереження за навчально-трудовою діяльністю на уроках трудового навчання, вивчення досвіду вчителів та власна експериментальна робота показали, що конструктивні вміння починають формуватися в проектно-технологічній системі трудового навчання, яка характеризується творчою діяльністю, кінцевим результатом якої є розробка й виготовлення творчого проекту. У результаті було виявлено, що фактори за вагомістю утворюють таку послідовність: вибір організаційних форм та методів навчання (32% учнів і 33% учителів); педагогічна компетентність і майстерність учителя (30% учнів і 25% учителів), зміст трудового навчання (17% учнів і 19% учителів), компетентність учнів (12% учнів і 13% учителів) та засоби навчання (9% учнів і 10% учителів). У другому розділі “Організаційно-методичні умови формування конструктивних умінь старшокласників у процесі трудового навчання” проаналізовано потенційні можливості структурно-функціональної моделі формування конструктивних умінь старшокласників, обґрунтовано й експериментально перевірено комплекс інноваційно-організаційних форм та інтерактивних методів навчання, викладено методику та аналіз дослідно-експериментальної роботи. Результати вимірювання формування конструктивних умінь учнів на основі розроблених критеріїв та рівнів сформованості показали, що вміння планувати та організовувати свою навчально-пізнавальну роботу в експериментальних класах у 3,6 разу вищі ніж у контрольних; уміння висувати гіпотези, оригінальні ідеї в експериментальних класах майже в 3,5 разу більше ніж у контрольних класах; уміння робити аргументовані висновки й будувати систему доказів у експериментальних класах у 1,9 разу більше ніж у контрольних класах; уміння працювати в групах, вирішувати пізнавальні, творчі завдання у співпраці, виконувати при цьому різні соціальні ролі в експериментальних класах майже у 3,3 разу більше ніж у контрольних класах.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ