Формування конкурентоспроможності малих підприємств агробізнесу - Автореферат

МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ ТА ПРОДОВОЛЬСТВА УКРАЇНИ Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наукРоботу виконано в Житомирському національному агроекологічному університеті Міністерства аграрної політики та продовольства України. Науковий керівник: доктор економічних наук, заслужений діяч науки і техніки України Ходаківський Євгеній Іванович, Житомирський національний агроекологічний університет, завідувач кафедри економіки АПК. Захист дисертації відбудеться 20 травня 2011 р. о 12 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 14.083.02 у Житомирському національному агроекологічному університеті Міністерства аграрної політики та продовольства України за адресою: 10008, м.Актуальність проблеми формування високого рівня конкурентоспроможності малих господарюючих структур ринкового типу в сфері агробізнесу пояснюється, насамперед, їх головною метою - забезпеченням стабільної продовольчої безпеки держави за рахунок максимально ефективного використання наявного ресурсного потенціалу. Відтак дослідженням подальшого розвитку малих підприємств агробізнесу та їх ефективного функціонування, а також розробкою науково обґрунтованих рекомендацій щодо удосконалення організаційно-економічних основ формування їх конкурентоспроможності визначено вибір теми даного дисертаційного дослідження. Вітчизняна наукова парадигма функціонування підприємницьких структур у сфері агробізнесу та формування їх конкурентоспроможності отримала розвиток під впливом фундаментальних і прикладних досліджень А. Для вирішення поставлених завдань використовувались спеціальні та загальнонаукові методи дослідження, а саме: метод наукового абстрагування використано при уточненні змісту понять “конкурентоспроможність підприємства”, “конкурентний статус”, “конкурентні переваги”, “конкурентоспроможний потенціал”; метод узагальнення - при виявленні економічних перешкод формування конкурентоспроможності малих підприємств агробізнесу; метод аналогії - для окреслення загальних методів оцінки конкурентоспроможності малих підприємств агробізнесу; метод статистичного аналізу - при встановленні динамічних характеристик розвитку малих підприємств агробізнесу; розрахунково-конструктивний та порівняння - для зіставлення показників у динаміці та обґрунтування основних напрямів формування конкурентоспроможності малих підприємств агробізнесу за містами та районами області; економіко-математичний - для оцінки рівня конкурентоспроможності малих підприємств агробізнесу Житомирщини; метод агрегування - для визначення рівня підприємницької активності малих підприємств агробізнесу в адміністративних районах; за допомогою методу коефіцієнтів ідентифіковано показники концентрації та локалізації малих підприємств агробізнесу; метод багатомірного групування - при визначенні основних параметрів кластерів (розміру, загальних проблем, переваг та недоліків у системі управління, а також пріоритетних напрямів діяльності з метою забезпечення конкурентоспроможності у довгостроковому періоді); метод кореляційно-регресійного аналізу та SWOT-аналіз - для встановлення ступеня залежності фінансового результату підприємств від складових їх ресурсного потенціалу та окреслення стратегічних напрямів розвитку малих підприємств агробізнесу; графічний метод - для наочного відображення рівня конкурентоспроможності малих підприємств агробізнесу за різними методами.У першому розділі - “Теоретико-методологічні аспекти формування конкурентоспроможності підприємств” - досліджено категоріальний апарат конкуренції та конкурентоспроможності субєктів господарювання, узагальнено етапи еволюційного розвитку теорії конкуренції, розроблено системну модель формування конкурентоспроможності, представлено методологічний підхід щодо оцінки конкурентоспроможності малих підприємств агробізнесу. Дослідження економічного змісту категорії “конкурентоспроможність” дозволило встановити, що в сучасних умовах підвищеної невизначеності та динамічних біфуркацій ринкового середовища для субєктів господарювання виникає необхідність не тільки забезпечувати стійкий конкурентний статус, а й постійно в режимі реального часу розвивати конкурентоспроможність у відповідь на зовнішні виклики. У роботі визначено найбільш концептуальні підходи, а саме: метод, що заснований на теорії ефективної конкуренції (функціональний); підходи щодо оцінки конкурентоспроможності підприємства, які повязують її рівень з показниками якості (конкурентоспроможності) продукції; методи, засновані на теорії конкурентної переваги; метод бенчмаркінгу; метод ієрархій, різниць, сум, добутків, експертної оцінки тощо. На основі діагностики методичних підходів щодо оцінки конкурентоспроможності підприємства у роботі здійснено узагальнення системи методів оцінки рівня конкурентоспроможності малих підприємств.

Основний зміст дисертаційної роботи