Формування конкурентних переваг національної системи вищої освіти - Автореферат

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наукРобота виконана на кафедрі фінансів Чернігівського державного інституту економіки і управління Міністерства освіти і науки України. Науковий керівник: доктор економічних наук, професор Грішнова Олена Антонівна, Київський національний університет імені Тараса Шевченка Міністерства освіти і науки України, професор кафедри економіки підприємства. Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор Левченко Олександр Миколайович, Кіровоградський національний технічний університет Міністерства освіти і науки України, проректор з наукової роботи, завідувач кафедри економіки праці та менеджменту;В контексті посилення конкурентної боротьби на глобальному рівні необхідність створення потужної конкурентоспроможної системи вищої освіти актуалізує принципову важливість пошуку та формування власних конкурентних переваг, що дозволять зайняти належну нішу на ринку освітніх послуг та утримувати конкурентні позиції в умовах сучасного динамічного освітнього середовища. Забезпечення конкурентоспроможності національної системи вищої освіти можливе лише за умови формування та утримання стійких конкурентних переваг, що здійснюється передусім цілеспрямованою державною політикою. У звязку з цим актуалізується виключна важливість дослідження та вдосконалення науково-методичних підходів до обґрунтування необхідності, сутності та складових державної політики формування та розвитку конкурентних переваг національної системи вищої освіти. В основі забезпечення конкурентоспроможності національної системи вищої освіти має бути державна політика пошуку, формування та утримання конкурентних переваг як окремих університетів, так і системи в цілому. Дисертаційна робота виконана в рамках реалізації науково-дослідних робіт Чернігівського державного інституту економіки і управління за темами: «Активізація транскордонного співробітництва університетів як фактору забезпечення конкурентоспроможності вищої освіти України», (номер державної реєстрації - 0111U000016, термін виконання 2011-2012 рр.), у рамках якої дисертантом здійснено аналітичну характеристику й інтегральну оцінку розвитку та конкурентоспроможності національної системи вищої освіти України; «Стратегія синхронізації транскордонної безпеки України на основі синергетичної взаємодії науково-технічних потенціалів», (номер державної реєстрації - 0113U003103, термін виконання 2013-2015 рр.), у рамках якої дисертантом сформовані концептуальні засади вдосконалення державної політики формування конкурентних переваг систем вищої освіти та визначено ключові чинники посилення конкурентоспроможності вищих навчальних закладів, у тому числі поліпшення їх позицій у світових рейтингах університетів; «Теорія і практика соціально-економічного розвитку економіки України та її регіонів в умовах ринкових перетворень» (номер державної реєстрації 0111U002352) та «Ефективність функціонування національного господарства в умовах глобалізації» (номер державної реєстрації 0111U002353), у рамках яких дисертантом здійснено оцінку сильних і слабких сторін, а також можливостей і загроз (SWOT-аналіз) конкурентоспроможності системи вищої освіти України, конкретизовано основні вектори її впливу на розвиток національної економіки.У розділі 1 «Теоретичні засади дослідження конкурентних переваг на ринку освітніх послуг» досліджено теоретичні основи конкурентоспроможності системи вищої освіти, проаналізовано сутність та структуру конкурентних переваг, розкрито необхідність та напрями державної політики формування конкурентних переваг системи вищої освіти. Обґрунтовано, що це комплексне (багаторівневе) поняття характеризує реальні й перспективні можливості національної системи вищої освіти адекватно реагувати на поточні та потенційні виклики динамічного ендогенного й екзогенного економічного середовища, займати такі конкурентні позиції, які характеризуються вагомою присутністю на регіональному та світовому ринках освітніх послуг. В роботі поняття конкурентних переваг системи вищої освіти визначено як наявність таких характеристик та властивостей, які дозволяють їй: по-перше, повноцінно виконувати системі освіти свої основні функції (готувати висококваліфіковані кадри, здійснювати дослідницьку діяльність, реалізовувати економічну та соціальну функції тощо); по-друге, виступати ефективною складовою економічної системи та реальним чинником соціально-економічного розвитку країни; по-третє, займати гідні позиції у світових рейтингах та збільшувати свою частку на світовому ринку освітніх послуг. В роботі доведено, що структурні конкурентні переваги системи вищої освіти в цілому можуть бути двох видів: по-перше, переваги від наявності та функціонування окремих університетів - лідерів; по-друге, переваги, отримані в результаті синергетичної єдності всіх складових системи.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ