Формування конкурентних переваг легкої промисловості регіонів України - Автореферат

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ Науковий консультант: доктор економічних наук, професор, член-кореспондент УААН, заслужений діяч науки і техніки України Хвесик Михайло Артемович, Рада по вивченню продуктивних сил України Національної академії наук України, в.о. Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор, заслужений діяч науки і техніки України Войнаренко Михайло Петрович, Хмельницький національний університет МОН України, проректор з науково-педагогічної роботи; доктор економічних наук, старший науковий співробітник Микитенко Вікторія Володимирівна, Рада по вивченню продуктивних сил України НАН України, головний науковий співробітник відділу стратегічного потенціалу та макроекономічного аналізу; З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Ради по вивченню продуктивних сил України Національної академії наук України за адресою: 01032, м.Аналіз щільності взаємозвязків між елементами виробничо-економічних структур регіонів засвідчив наявність: а) розбалансованості функціонування галузей регіональних промислових комплексів (РПК); б) конкурентного потенціалу промислових регіонів, залучення і використання якого імовірне у разі нагромадження та трансформації конкурентних переваг наукоємних галузей, окремих підприємств та соціально спрямованої продукції. У роботі використано: історичний та логічний методи - для дослідження еволюції постановки проблеми нарощення конкурентних переваг легкої промисловості регіонів і наступності її вирішення; абстрактно-логічний - для узагальнення сутності конкурентних переваг галузі регіону й формування висновків; економіко-статистичний - для аналізу сучасного стану легкої промисловості України та її регіонів; методи аналізу і синтезу - для розроблення системи формування конкурентних переваг галузі регіонів; економіко-математичні методи - для обґрунтування необхідності розроблення і впровадження моделі нарощення конкурентних переваг легкої промисловості регіонів ; експериментальний - для обґрунтування концептуальних положень реалізації стратегії підвищення конкурентних переваг галузі регіонів; аналітичного моделювання - для розроблення методики оцінювання пріоритетів стратегічних напрямів нарощення конкурентних переваг галузі; синергетичний метод - для визначення ефективності діяльності у процесі розміщення інтегрованих регіональних систем, корпоративних структур та їх концентрації в межах окремих регіонів; системного підходу - для розгляду легкої промисловості як цілісної системи взаємодіючих елементів економічної системи; порівняльного аналізу - для зіставлення ефективних форм і механізмів регіональної політики економічного зростання легкої промисловості регіонів. Найсуттєвішими теоретичними і практичними результатами, які характеризують наукову новизну дослідження, є наступні: уперше: - сформульовано положення теорії формування й нарощення конкурентних переваг виробничо-економічних систем на мезорівні, що базуються на авторській концепції афіліації стратегічного потенціалу регіональних промислових комплексів та їх регенерації, яка передбачає вибір в якості обєкта локалізації зусиль і генерування інноваційних зрушень легку промисловість у регіонах; розроблено концептуальну модель функціонування інтегрованого міжрегіонального промислового комплексу на інфраструктурно-управлінській та когнітивно-інформаційній основах, зміст якої складає механістична конструкція комбінації основних виробничих факторів; ефективні взаємозвязки і взаємозалежності між регіональними промисловими комплексами, їхніми підсистемами та із зовнішнім середовищем; система адаптації до швидких трансформацій конкурентних переваг легкої промисловості в регіонах; зміст дефініційного визначення «конкурентні переваги галузі регіону», відмінність тлумачення якого полягає у врахуванні сукупності параметричних характеристик функціонування легкої промисловості, її підприємств та продукції, які визначаються під впливом зовнішніх чинників через здатність галузі до: високої ефективності на зовнішньому та регіональному ринках в певний період часу порівняно з конкурентами; обміну-перерозподілу ресурсів і резервів нарощення конкурентних переваг в межах інтегрованого міжрегіонального промислового комплексу;Сукупність базових положень теорії формування й нарощення конкурентних переваг регіональних економічних систем уможливили виокремлення в якості обєкта ініціювання процесів нарощення конкурентних переваг регіональних промислових комплексів та цілеорієнтації для забезпечення ендогенноспрямованого розвитку саме економічну діяльність легкої промисловості в регіонах (найбільш соціально-орієнтовану та енергоефективну галузь).

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ