Формування комунікативної компетентності старшокласників засобами організаційно-діяльнісної гри - Автореферат

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наукРазом із тим питання формування такої важливої риси особистості сучасного випускника школи, як комунікативна компетентність, знайшли певне відображення в психолого-педагогічних дослідженнях. У психолого-педагогічній літературі описані та теоретично обґрунтовані різні шляхи формування комунікативної компетентності особистості, серед яких переважна більшість учених приділяє увагу організації тренінгів та ігровим методикам (С. Питання взаємозвязку інтерактивного підходу в навчанні з формуванням і розвитком компетентностей учнів розглядають дослідники О. Таким чином, обєктивні потреби розвитку освіти в Україні, практика навчання в старшій загальноосвітній школі, а також теоретична нерозробленість зазначеної проблеми обумовили вибір та актуальність теми дисертаційного дослідження «Формування комунікативної компетентності старшокласників засобами організаційно-діяльнісної гри». Визначити та теоретично обґрунтувати ефективність організаційно-діяльнісної гри у формуванні комунікативної компетентності учнів у навчально-виховному процесі загальноосвітнього навчального закладу.У першому розділі - «Теоретичні засади проблеми формування комунікативної компетентності старшокласників засобами організаційно-діяльнісної гри» проаналізовано й узагальнено результати досліджень із проблеми, конкретизовано основні поняття дослідження, виявлено шляхи формування комунікативної компетентності в навчально-виховному процесі ЗОНЗ, визначено можливості технології ОДГ як комплексу дидактичних засобів формування досліджуваної компетентності. Зміст поняття «комунікативна компетентність», детермінований контекстом теорії комунікації, визначається соціологією (В. Комунікативну компетентність учені розглядають як таку, що виявляється тільки в діяльності й зумовлює здатність індивіда (учня) до розвязання проблем, до цілеспрямованої продуктивної діяльності та кооперації, до результативного контакту з іншими та умову його здійснення. Основними показниками розвитку її когнітивного компоненту є знання та уявлення про: цілеспрямованість комунікації, її етапи, ефективні стратегії, тактики комунікації, показники комунікативної компетентності, ознаки конфлікту, правила конструктивної дискусії; ціннісно-емоційного компоненту - гуманістична установка особистості на діалог, інтерес до продуктивної взаємодії з іншими людьми, готовність вступати в ділові переговори і брати участь у виробленні спільного рішення; потреба у рефлексивному оцінюванні комунікативної компетентності, у розвитку комунікативних здібностей; діяльнісно-процесуального компоненту - здатність учня успішно виступати перед аудиторією, ставити доречні запитання, коректно вести діалог або дискусію, володіти різними ефективними способами спільної діяльності в групі, оцінювати адекватність психоемоційного стану партнера вимогам спільної діяльності, будувати продуктивну стратегію в ситуаціях ділового спілкування, шукати та знаходити компроміси, враховувати позиції всіх учасників комунікації відносно розвязуваних завдань, позитивно вирішувати групові завдання. У другому розділі - «Запровадження організаційно-діяльнісної гри для формування комунікативної компетентності старшокласників» охарактеризовано стан формування комунікативної компетентності старшокласників у масовій практиці, описано технологію формування комунікативної компетентності засобами організаційно-діяльнісної гри, висвітлено хід і результати експерименту з формування комунікативної компетентності старшокласників засобами ОДГ.У структурі комунікативної компетентності можна виокремити наступні компоненти: когнітивний (знання про зміст комунікації, її інструменти та обєкти, комунікативний простір і комунікативне середовище, стратегії й тактики комунікації, про особистісні якості під час промови тощо); ціннісно-емоційний (гуманістична установка на діалог, інтерес до іншої людини, готовність вступати з нею в ділові стосунки, інтерес до власної діяльності та діяльності інших; здатність до рефлексії; розуміння цінності комунікативної компетентності); діяльнісно-процесуальний (комунікативні уміння, способи діяльності і досвід, який інтегрує всі прояви комунікативної компетентності та створює можливість для продуктивної взаємодії і позитивного розвязання завдань у груповій діяльності).

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ