Проблема формування комунікативно спроможного вчителя початкових класів. Передумови виникнення методики російської мови. Аналіз праць Істоміна, Белінського, Срезнєвського. Розвиток комунікативної компетентності з російської мови майбутнього вчителя.
При низкой оригинальности работы "Формування комунікативної компетентності майбутніх учителів початкових класів", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
Проблема формування комунікативно спроможного вчителя початкових класів є актуальною, вона турбує науковців і є обєктом досліджень психолого-педагогічних наук. Вивченням проблематики формування комунікативної компетентності в процесі професійної підготовки займалися такі провідні науковці, як Ю. Однак до цього часу, незважаючи на соціальне замовлення підготовки комунікативно здатного фахівця (Держстандарт початкової освіти, Держстандарт підготовки бакалавра початкової освіти), проблема формування комунікативної компетентності з російської мови майбутнього вчителя початкових класів як складової професіоналізму компетентності залишається не дослідженою.З цією метою проаналізуємо праці з історії педагогічної науки, з методики викладання російської мови в російській школі, методики викладання російської мови (другої), з методики викладання української мови, роботи з методики розвитку мовлення. Першим друкованим підручником із російської мови була «Азбука» Івана Федорова (1574); в ній подано 45 літер кирилівського алфавіту, граматика, орфографія, елементи просодії. З підручників із російської мови у XVII - XVIII ст. заслуговують на увагу «Грамматика…» М.Смотрицького (1619), «Букварь» К.Істоміна (1694), а особливо «Российская грамматика» М.Ломоносова (1757), яка була основним посібником у гімназіях до середини ХІХ ст. і мала значний вплив на розвиток нормованої російської мови і шкільних підручників. Учений створив методику вивчення у школі живої російської мови на основі аналізу зразків художньої літератури, фольклору; навчав розглядати мову як єдине ціле, у нерозривному звязку всіх його елементів: читання, письмо, розвиток мовлення, робота з граматики, лексики, етимології. Так, В.Белінський створив підручник із російської мови, виступав проти формалізму у викладанні риторики (теорії красномовства), вимагав спрямованості навчання на розвиток високої мовленнєвої культури.Зокрема, М.Бунаков, надаючи великого значення засвоєнню рідної мови, її ролі в розвитку аналітико-синтетичних здібностей учнів, зазначав, що оволодівати загальновживаною літературно-книжною мовою треба, головним чином, за допомогою читання та словесних вправ на спостереження, порівняння та узагальнення мовних явищ [13]. Думку про необхідність засвоювати живу народну мову через вправляння в читанні, письмі та усному мовленні відстоював відомий методист кінця ХІХ-початку ХХ ст. Однак пропонована класифікація вправ, а відповідно й методика їх застосування фактично були зорієнтовані на розвиток писемного мовлення, оскільки вони не передбачали ознайомлення школярів з основними ознаками цих двох форм та вимогами щодо їх додержання під час продукування учнями власних звязних висловлювань. Більша частина книги присвячена проблемі розвитку мовлення, особливу увагу при цьому вчений приділяв розвитку «особистої мови» учня, а також вправам, що їх розвивають - творам та різного роду творчості. Ретроспективний аналіз історико-педагогічної та методичної літератури дореволюційного періоду з огляду на процес становлення методики навчання спілкуватися як в усній , так і в писемній формі, дозволяє зробити наступні висновки: - через усі праці представників прогресивного напряму в освіті проходить думка про необхідність роботи з розвитку мовлення школярів у тісному взаємозвязку з розвитком їх мислення;Таким чином, здійснений нами ретроспективний аналіз проблеми формування комунікативної компетентності майбутніх учителів початкових класів у процесі викладання методики російської мови засвідчує, що в розглянутий період науковцями лише закладалися теоретичні й практичні передумови означеної проблематики.
План
План
Вступ
1. Історичний аналіз проблеми в дореволюційний період
2. Розвиток проблеми у ХХ столітті
Висновки
Список літератури
Вывод
Таким чином, здійснений нами ретроспективний аналіз проблеми формування комунікативної компетентності майбутніх учителів початкових класів у процесі викладання методики російської мови засвідчує, що в розглянутий період науковцями лише закладалися теоретичні й практичні передумови означеної проблематики.
Подальшого дослідження потребує історичний аналіз теоретико-методичних засад формування і розвитку комунікативної компетентності з російської мови майбутнього вчителя початкової ланки освіти в ХХ столітті. комунікативний вчитель компетентність російський методика
Список литературы
1. Бунаков Н.Ф. Школьное дело. Учебный материал, проработанный на учительських съездах и курсах за тридцать лет (1872-1902 // 1906) // Избр. пед. соч. - М., 1953. - С. 99-173.
2. Буслаев Ф.И. О преподавании отечественного языка / Ред. и коммент. проф. Е.Н.Петровой. - Л.: Учпедгиз: Ленингр. отделение, 1941. - 248 с.
3. Дога В. Живе слово. Розвиток мови. Письмо. Спостереження над мовою. Другий рік навчання. - Харків: Держ. вид-во України, 1925. - 77 с.
4. Кульман Н.К. Методика русского языка. Изд. VII. - ІІ.; 1918. - С.6-23.
5. Лопырева М., Соловьева Е, Тихеева Е, Ционглинская Е. Как вести устные и письменне работы на уроках родного языка. 5-е узд., испр. - Петроград: Типография «Рассвет», 1915. - 192 с. (С.3 - 192).
7. Сентюрина Н.И. Живое слово ребенка в выразительном чтении и устной речи (теория и практика): Пособие для родителей и педагогов. -Х.: Изд-во «Основа» при Харьковском ун-те, 1912. - 288 с.
8. Соколов Н.М., Тумим Г.Г. На уроках родного языка. - Пг., 1917. - С.10-16.
9. Срезневский И.И. Об изучении родного языка вообще и особенно в детском возрасте. - С-Пб., 1860. - Ч.І. - 183 с. (С.47-49, 70-73, 80).
10. Тихомиров Д.И. Обучение в народной школе // Народная школа, 1872. - №4. - С. 17-18.
11. Ушинский К.Д. Родное слово (статья) // Избр. пед. соч. - М., 1954. - Т.2. - С.541-542.
12. Ушинский К.Д. Родное слово. Книга для учащихся. Год первый. Советы родителям и наставникам о преподавании родного языка по ученику «Родное слово», (1864) // Избр. пед. соч. - М., 1974. - Т. ІІ.- С. 287.
13. Чернышов В.И. В защиту живого слова (Статьи о значении и преподавании живого языка) // Избр. тр. - М., 1970. - Т.2. - С. 517-518; 536.
14. Чернышов В.И. Живой язык в первоначальном преподавании // Избр. тр. - М.: Просвещение, 1970. - Т.2. - 718 с. (С. 520-523, 525-530).
Размещено на .ru
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы