Формування комунікативної компетентності майбутніх авіаційних диспетчерів у вищих навчальних закладах авіаційного профілю - Автореферат

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наукРоботу виконано в Національному авіаційному університеті. Науковий керівник - доктор педагогічних наук, професор Лузік Ельвіра Василівна, Національний авіаційний університет, завідувач кафедри педагогіки та психології професійної освіти. Артюшина Марина Віталіївна, Інститут професійно-технічної освіти Національної академії педагогічних наук України, заступник директора з науково-експериментальної роботи. кандидат педагогічних наук, доцент Смирнова Ірина Леонідівна, Кіровоградська льотна академія Національного авіаційного університету, професор кафедри авіаційного обладнання. Захист відбудеться 29 січня 2015 р. о 14:00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 26.062.15 у Національному авіаційному університеті за адресою: 03680, м.Це, в свою чергу, по-новому вимагає розкриття завдання підготовки авіаційних кадрів, в тому числі переосмислення підходів до формування комунікативної компетентності майбутніх авіаційних диспетчерів, що зумовлено предявленням більш поліфункціональних вимог до професійної діяльності сучасних авіаційних диспетчерів; актуалізує пошук оптимальних методів та форм цього процесу в період навчання у вищому навчальному закладі. Основні соціально-економічні вектори розвитку професійної освіти авіаційного напряму визначені такими положеннями як: Закон України № 1556-VII „Про вищу освіту” (від 01.07.2014); Концепція розвитку цивільної авіації України; Державна комплексна програма розвитку авіаційного транспорту України; Національна доктрина розвитку Освіти України ХХІ ст.; Наказ № 486 (від 10.06.2004 р.) „Про затвердження правил ведення радіотелефонного звязку та фразеології радіообміну в повітряному просторі України”; Документ IKAO № 9835 „Про впровадження нових мовних вимог до авіаційного персоналу”, де визначено стратегічну мету: розвиток авіаційного потенціалу країни шляхом забезпечення потреб суспільства та держави в освітніх послугах з підготовки авіаційних фахівців, які з перших днів професійної діяльності здатні компетентно, ефективно та відповідально виконувати складні професійні завдання, готові до професійного зростання, соціальної і професійної мобільності. Ознайомлення з результатами наукових доробок вчених і практичним досвідом педагогічних працівників вищих навчальних закладів авіаційного профілю дало змогу виявити ряд суперечностей між: кваліфікаційними вимогами роботодавців до комунікативної компетентності майбутнього авіаційного диспетчера і наявними знаннями, вміннями та навичками випускників; Наукова новизна одержаних результатів полягає у тому, що: вперше: науково обґрунтовано та практично реалізовано сукупність психолого-педагогічних умов, що вможливлюють упровадження структурно-функціональної моделі в навчальний процес підготовки майбутніх авіаційних диспетчерів і безпосередньо впливають на ефективність формування комунікативної компетентності у студентів-авіадиспетчерів у ВНЗ авіаційного профілю (розвиток внутрішніх позитивних мотивів у студентів-авіадиспетчерів щодо формування комунікативної компетентності як ключового компонента професійної компетентності; забезпечення професійно спрямованої підготовки майбутніх авіадиспетчерів на основі контекстного підходу, який передбачає моделювання за допомогою системи дидактичних форм, методів, засобів предметного і соціального змісту майбутньої професійної діяльності; побудова структури та змісту навчально-виховного процесу підготовки майбутніх авіаційних диспетчерів на засадах компетентнісного підходу; здійснення особистісно-орієнтованого навчання шляхом реалізації принципів діалогічності, дискусійності та методу вибору конкретних ситуацій); визначено критерії та показники оцінювання рівнів сформованості комунікативної компетентності майбутніх авіаційних диспетчерів у вищих навчальних закладах авіаційного профілю: мотиваційний критерій (показники: прагнення до успіху; внутрішні позитивні мотиви, що направленні на розвиток комунікативної компетентності; відповідальне ставлення до процесу, змісту та результатів навчальної діяльності; внутрішньо-позитивна мотивація до навчання); когнітивний критерій (показники: здатність до навчання; дослідницькі уміння; базові загальні та ґрунтовні професійні знання; знання іноземної мови); діяльнісний критерій (показники: уміння управляти інформацією; здатність до застосування продуктивних знань на практиці; здатність до організації, планування та розвязання проблем; прийняття рішень).