Формування комунікативних умінь майбутніх вчителів музики в процесі фахової вокально-хорової підготовки - Автореферат

ВІННИЦЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ МИХАЙЛА КОЦЮБИНСЬКОГО Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наукАналіз сучасної педагогічної практики засвідчує наявність суперечностей між високим рівнем професійних знань, умінь, навичок вчителів і неспроможністю передати їх учням, невмінням залучати дітей до творчої діяльності, створювати доброзичливу атмосферу, встановлювати з ними психологічний і педагогічний контакт, керувати власним емоційним станом. На фундаментальній ролі комунікативних умінь у структурі педагогічної культури учителя наголошували такі науковці, як М. Актуальність порушеної проблеми, недостатня обґрунтованість її теоретично-практичного аспекту, а також нагальна необхідність в подоланні протиріч, що склалися між традиційною системою підготовки майбутнього вчителя музики і потребами практики, зумовили вибір теми нашого наукового дослідження - Формування комунікативних умінь майбутніх учителів музики в процесі фахової вокально-хорової підготовки. Мета дослідження полягає у теоретичному обґрунтуванні та експериментальній перевірці педагогічних умов ефективного формування комунікативних умінь майбутнього вчителя музики в процесі фахової вокально-хорової підготовки. Ми виходимо з гіпотези, за якою ефективність формування комунікативних умінь майбутнього вчителя музики в процесі фахової вокально-хорової підготовки значно поліпшується за таких педагогічних умов: - стимулювання розвитку мотивів комунікативної діяльності;У першому розділі - “Теоретичні основи формування комунікативних умінь майбутнього вчителя музики” - проаналізовано філософську, психолого-педагогічну, музикознавчу літературу, присвячену науково-теоретичному обґрунтуванню понять “комунікативність”, “спілкування”, “педагогічне спілкування”; представлено систему комунікативних умінь педагога; конкретизовано сутність і структуру комунікативних умінь вчителя музики, критерії та рівні їхньої сформованості. З метою зясування специфіки комунікативних умінь вчителя музики в дослідженні розглянуто особливості його художньо-педагогічного спілкування з учнями і музичним мистецтвом у процесі вокально-хорової діяльності, що має значні можливості в естетично-моральному і соціокультурному вихованні дітей. Беручи до уваги психолого-педагогічний аналіз феномену “комунікативні вміння вчителя музики”, сформульовано його визначення як важливого чинника в здійсненні професійної діяльності вчителя музики, котрим визначається його здатність спілкуватися з учнями засобами музичного мистецтва, забезпечується здійснення морально-етичного впливу на особистість, формування продуктивних міжособистісних стосунків у педагогічному процесі. Це стосується вербальних комунікативних умінь: організації мовлення (вміння чітко, зрозуміло, доступно висловлювати думки, почуття, вести спілкування у формі монологу, діалогу тощо); орієнтації в ситуації спілкування (володіння професійною термінологією, вміння обирати вербальні засоби відповідно до особливостей конкретної комунікативної ситуації); організації мовленнєвого впливу на учнів (вміння переконувати їх, заохочувати, аргументувати свої думки, вимоги). З метою діагностики сформованості комунікативних умінь майбутнього вчителя музики нами визначено такі критерії: когнітивно-інформаційний критерій, котрий виявив рівень здатності студентів проводити художньо-педагогічне спілкування з учнями в межах уроку музики і в позакласній вокально-хоровій діяльності, розвиненість їхніх вербальних і невербальних комунікативних умінь; перцептивно-гностичний критерій, за допомогою якого визначився ступінь сприймання й розуміння субєктів взаємодії, враховувались індивідуальні вокальні особливості школярів; інтерактивний критерій, застосування якого сприяло виявленню здатності майбутнього вчителя музики налагоджувати продуктивні міжособистісні та ділові стосунки з вихованцями; творчо-діяльнісний критерій відображав міру розвиненості комунікативних умінь майбутнього вчителя музики в процесі музично-творчої діяльності і виявляв рівень його готовності до виконання культуротворчої місії в загальноосвітній школі.Це суттєво змінює вимоги щодо змісту професійної підготовки майбутніх учителів музики, яка повинна обєднувати не тільки ґрунтовну фахову компетентність, а й високий рівень культури педагогічного спілкування, здатність за допомогою комунікативних засобів регулювати міжособистісні стосунки та спільну діяльність, організовувати плідну навчально-виховну взаємодію з учнями. Доведено, що комунікативні вміння визначають здатність учителя до спілкування з учнями засобами музичного мистецтва, здійснення морально-етичного впливу на вихованців, трансляцію їм власного досвіду художньо-педагогічного спілкування, що сприяє особистісному розвитку дітей, формуванню їхніх потреб, ціннісних орієнтацій, самосвідомості та музично-естетичної культури.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ