Формування колективістської спрямованості підлітків у дитячому об’єднанні - Автореферат

ІНСТИТУТ ПРОБЛЕМ ВИХОВАННЯЗахист відбудеться „19” червня 2007 р. о 14 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради К 26.454.01 в Інституті проблем виховання АПН України за адресою: 04060 м. У дисертаційному дослідженні здійснено аналіз проблеми формування колективістської спрямованості підлітків у науковій літературі та виховній практиці: зясовано сутність понять „колективізм”, „індивідуалізм”, „колективістська спрямованість особистості”, „індивідуалістська спрямованість особистості”; виділено типи спрямованості підлітків, критерії і показники визначення типів спрямованості особистості; проаналізовано виховні можливості дитячих обєднань щодо формування колективістської спрямованості їх членів. У роботі обґрунтовано організаційно-педагогічні умови, за яких підвищується ефективність процесу формування колективістської спрямованості особистості підлітків у дитячому обєднанні: функціонування дитячого обєднання як виховного осередку, в якому безпосередньо ставиться мета формувати колективістську спрямованість підлітків; врахування вікових та індивідуальних детермінант колективістської та індивідуалістської спрямованості у процесі формування колективістської спрямованості підлітків у дитячих обєднаннях; створення виховуючих ситуацій, які сприяють формуванню колективістської спрямованості особистості; організації спільної діяльності вихованців у групі. Встановлено, що за умов відповідної цілеспрямованості виховного процесу, врахування вікових та індивідуальних детермінант колективістської та індивідуалістської спрямованості підлітків, створення виховуючих ситуацій та організації спільної діяльності вихованців підвищується ефективність процесу формування колективістської спрямованості підлітків у дитячому обєднанні. В работе научно обоснованы организационно-педагогические условия, при которых процесс формирования коллективистской направленности личности подростка в детском объединении будет более эффективным: в воспитательном объединении непосредственно ставится цель - формирование коллективистской направленности личности воспитанника; учитываются возрастные и индивидуальные детерминанты коллективистской и индивидуалистской направленности личности; создаются воспитывающие коллективистскую направленность ситуации; организовывается совместная деятельность воспитанников.У діяльності і спілкуванні з ровесниками підлітки набувають досвіду взаємодії і переживання почуття солідарності, досвіду розподілу відповідальності, обєднання групових зусиль, лояльного ставлення до членів групи, засвоєння колективної моралі, згоди та співробітництва. Проте, спектр досліджень, які можуть слугувати опорою у процесі розробки моделі та організаційно-педагогічних умов формування колективістської спрямованості підлітків у дитячих обєднаннях, є тематично досить широким. Таким чином, концептуальна нерозробленість означеної проблеми, її теоретична і практична значущість для обґрунтування педагогічного керівництва процесом формування колективістської спрямованості підлітків при збереженні їх самостійності та неповторної індивідуальності обумовили вибір теми дисертаційного дослідження „Формування колективістської спрямованості підлітків у дитячому обєднанні”. Мета дослідження - теоретично обґрунтувати та експериментально апробувати організаційно-педагогічні умови формування колективістської спрямованості підлітків у дитячих обєднаннях. теоретично обґрунтувати, розробити й експериментально перевірити організаційно-педагогічні умови і модель формування колективістської спрямованості підлітків у дитячих обєднаннях та розробити систему тренінгових занять з формування колективістської спрямованості підлітків.У першому розділі „Формування колективістської спрямованості особистості як соціально-педагогічна проблема” здійснено аналіз філософської, соціологічної, психологічної та педагогічної літератури; зясовано обумовленість системи виховання спрямованістю суспільства на колективістську чи індивідуалістську культуру; висвітлено проблему формування колективістської спрямованості підлітків як проблему сучасної педагогічної науки та практики; проаналізовано основні вікові та індивідуальні детермінанти колективістської та індивідуалістської спрямованості особистості. У дослідженні відзначається, що позитивною і для особистості, і для суспільства є така спрямованість, яка характеризується інтересами, переконаннями, ідеалами взаємодії, взаємодопомоги, доброзичливості до оточуючих, тактовності, співпраці з членами групи, і, водночас, готовністю проявити власну ініціативу, реалізувати свої потреби в соціальній групі.