Формування кислотно-основної буферності бурувато-підзолистих ґрунтів південного Передкарпаття - Автореферат

Робота виконана на кафедрі ґрунтознавства та землевпорядкування Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича МОН України. Назаренко Іван Іванович, Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича, професор кафедри ґрунтознавства та землевпорядкування кандидат сільськогосподарських наук, доцент Смага Іван Степанович, Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича, доцент кафедри землевпорядкування та кадастру Гамкало Зенон Григорович, Львівський національний університет імені Івана Франка, професор кафедри ґрунтознавства і географії ґрунтів доктор біологічних наук, професор Захист відбудеться "9" червня 2010 р. о 1200 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 76.051.05 при Чернівецькому національному університеті імені Юрія Федьковича МОН України за адресою: 58012, м. З дисертацією можна ознайомитись у науковій бібліотеці Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича МОН України за адресою: 58012, м.На сучасному етапі досліджень цих ґрунтів, стало необхідним використання інтегральних показників, які узагальнюють вплив низки внутрішньогрунтових і зовнішніх факторів живої і неживої природи на функціонування ґрунту як біокосного тіла. Вивчення питань генетичної зумовленості формування КОБ бурувато-підзолистих оглеєних ґрунтів та її трансформування за впливу гемеробії дозволить оцінити зміну напряму ґрунтоутворення й агроекологічного стану ґрунтів природних, антропогенно-трансформованих та меліорованих угідь, що є актуальним у теоретичному і практичному аспектах. Дисертаційна робота виконана в межах наукових тем кафедри ґрунтознавства та землевпорядкування ЧНУ імені Юрія Федьковича "Розробити генетичні, біогеохімічні та агроекологічні основи управління родючістю і картографування ґрунтів Передкарпаття та прилеглих територій" (№ держреєстрації 0101U004205 (2001 - 2005 рр.)) та "Установити еколого-генетичні, біогеохімічні та економічні принципи управління продуктивністю і діагностики ґрунтів Передкарпаття та прилеглих територій" (№ держреєстрації 0106U004801 (2006 - 2010 рр.)). Відповідно до мети були поставлені наступні завдання досліджень: вивчити морфологічні та фізико-хімічні властивості бурувато-підзолистих оглеєних ґрунтів природних і антропогенно-трансформованих біогеоценозів південного Передкарпаття; Предмет дослідження - властивості, процеси й фактори, що зумовлюють формування кислотно-основної буферної здатності бурувато-підзолистих оглеєних ґрунтів та її кореляційні звязки з фізико-хімічними властивостями ґрунтів.Досліджувані ґрунти знаходилися під різними фітоценозами: бурувато-сильнопідзолистий оглеєний на делювіальному суглинку (сінокіс, розріз 1); бурувато-сильнопідзолистий оглеєний на елювіальному суглинку (мішаний ліс, розріз 2); бурувато-середньопідзолистий оглеєний на елювіально-делювіальному суглинку (ліс широколистяний, розріз 3); бурувато-середньопідзолистий оглеєний на делювіальному суглинку (пасовище неосушене, розріз 4); бурувато-середньопідзолистий оглеєний на елювіально-делювіальному суглинку (пасовище осушене, розріз 5); бурувато-середньопідзолистий на елювіально-делювіальному суглинку (сінокіс осушений, розріз 6). Протягом періоду дослідження створювали контрастні умови зволоження: два тижні вологість ґрунту підтримували на рівні ПВ, а наступні два тижні - створювали умови для суцільного промивання ґрунту, аналогічно до варіанта 2. По закінченні терміну модельних експериментів, у зразках ґрунту визначали показники фізико-хімічних властивостей та кислотно-основної буферності за регламентованими ГОСТ і ДСТУ методиками: РН водний; РН сольовий; гідролітична кислотність (ГК) за методом Каппена; обмінна кислотність (ОК) і обмінний алюміній за Соколовим; сума ввібраних основ за Каппеном-Гільковицем; обмінні кальцій та магній - комплексометрично; кислотно-основну буферність за методиками Ареніуса в модифікаціях Трускавецького, Зайцевої, а також методом безперервного потенціометричного титрування (БПТ). За сінокісно-пасовищного використання ґрунту, незалежно від ступеня опідзолення, знижується його буферність в інтервалі від PHCACL2 до РН 8,0, зменшується площа буферності лужного плеча РН-буферограми і збільшується площа буферності кислотного плеча. За створення впродовж одного року сприятливих умов для буроземоутворення, оглеєння та глеє-елювіювання встановлено посилення буферної здатності ґрунту до кислоти в інтервалах зі значеннями РН 6,0-7,0, та зменшення буферної здатності ґрунту до лугу в інтервалах РН 3,0-4,0, що було характерно для нативного ґрунту.У дисертаційному дослідженні вперше, з метою діагностики агроекологічного стану ґрунтів та спрямованості змін ґрунтоутворювального процесу, вивчено закономірності формування кислотно-основної буферності бурувато-підзолистих оглеєних ґрунтів південного Передкарпаття залежно від способу використання ґрунту, ступеня опідзолення, осушувальної та хімічної меліорацій, впливу кислотних опадів.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ