Формування художньої культури учнів загальноосвітньої школи засобами мистецтва слова - Автореферат

АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня доктора педагогічних наукРобота виконана в Інституті проблем виховання АПН України. Науковий консультант доктор психологічних наук, професор, академік АПН України БЕХ Іван Дмитрович, Інститут проблем виховання АПН України, директор Офіційні опоненти: доктор педагогічних наук, професор, член-кореспондент АПН України Захист відбудеться “13” березня 2003 року о 14.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.452.01 в Інституті педагогіки АПН України за адресою: 04053, м.Київ, вул.Це, насамперед, зроблено у творах В.Сухомлинського, який наголошував на важливості поєднання художнього і реального; у теорії дидактики мистецтва Б.Нємєнського; у працях з художньої культури О.Щолокової; у концепціях О.Рудницької та Г.Тарасенко щодо підготовки майбутнього вчителя; моделі духовної культури А.Мусурманової. Це спричинює руйнації здатності сприймати і створювати виразне не лише в мистецтві, а й у житті: мову підміняє її сурогат, феномен художнього стає розмитим, внаслідок чого дитині важко відділити мистецтво від його неякісної імітації. Гостра необхідність повернути виховання й освіту в контекст культури, яка є середовищем, що вирощує і духовно збагачує особистість, з одного боку, та недостатність використання мистецтва слова, яке поєднує дитину з культурою, з другого, й зумовило вибір теми дослідження: “Формування художньої культури учнів загальноосвітньої школи засобами мистецтва слова”. Отже, засобами мистецтва слова можливо й необхідно здійснювати розвиток емоційно-чуттєвої сфери дитини, вчити її розуміти почуття, особистісні надбання людини, її одухотвореність, уявляти природу почуттів, а через них краще розуміти інших людей, співчувати їм, тобто виховувати діалогічний погляд на культуру і мистецтво. Ґрунтуючись на методологічних положеннях В.Гумбольдта про звязок мови і культури, Л.Виготського про смислове сприймання літературного твору, О.Потебні про слово як засіб розвитку людини, В.Сухомлинського про слово як виховний чинник особистості школяра, концепція нашого дослідження передбачає, що за цілеспрямованої організації роботи над поетикою слова створюються реальні можливості естетичного розвитку дитини, зокрема формування її художньої культури.Оскільки в центрі дисертаційного дослідження знаходиться художня культура школярів, то завданням початкового етапу нашої наукової розвідки було вивчення тих тенденцій розвитку поняття “культура”, які мають сутнісне значення для формування цієї якості в учнів загальноосвітніх середніх шкіл. Традиційне для 60-х - 70-х років уявлення про культуру як сукупність створених людиною матеріальних та духовних цінностей, як засіб ідейного збагачення людини (Ю.Лукін, О.Яковлєв), змінювалося висуненням на перший план етичної (А.Швейцер), ціннісно-духовної (М.Чавчавадзе, М.Мамардашвілі), предметно-змістовної (В.Мєжуєв), життєтворчої (О.Лосєв), діяльнісної (Ю.Давидов, В.Давидович, Ю.Жданов, О.Загороднюк, М.Каган) функцій. Глибокі зміни на рівні змісту культури як системи відносин людини і світу та змісту самої людини як субєкта цієї культури відбулися за два останні десятиріччя. Тому розглядаючи культуру не тільки як сукупність створених людиною цінностей, а й як характеристику людини, в дисертації запропоновано таке визначення художньої культури особистості: оскільки художня культура є частиною культури загальної, то їй притаманні її провідні характеристики і вона завжди виступає носієм цінностей суспільства, його потреб, мотивацій. Художня культура особистості - це специфічна якість динамічної структури неповторної, унікальної індивідуальності, яка реалізує свою єдиність у вчинку, що постає як осягнення особистісного смислу художньої цінності, що міститься у творах мистецтва, як знаходження школярами свого слова спочатку в мистецтві, а потім і в навколишньому житті.Естетична логосфера є явищем педагогічного процесу, в якому слово існує як естетичний феномен, вступає в обєктно-субєктні відносини з культурою, ґрунтується на повній репрезентації трьох родів літератури: епосу, лірики, драми та їх використанні як на уроках літератури, так і на інших - мови, історії, етики, естетики тощо, а також у позакласній роботі. Для формування художньої культури учнів важливо, що естетична логосфера звертається до особистісної структури переживань учнів, трансформує в досвід дітей норми і цінності не лише поетики, а й вищих людських гідностей. У дослідженні розроблено принципи організації та функціонування естетичної логосфери школи, які упорядковують безліч мовних площин і обєднані різними типами звязку, мета якого - передати учням організовану й естетично спрямовану мовну інформацію, основою якої є фактор поетики слова.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ