Формування густоти безвисадкових насінників цукрових буряків у зрошуваних умовах Криму - Автореферат

УДК: 633.63.631.531.12 формування густоти безвисадкових насінників цукрових буряків у зрошуваних умовах КримуЗ дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту цукрових буряків УААН (другий корпус). Визначено оптимальну вихідну густоту та після перезимівлі безвисадкових насінників, яка повинна бути відповідно в межах 10-12 (нижня) і 20-24 (верхня) рослин на 1 м та 5-6 (нижня) і 13-15 (верхня) рослин на 1 м рядка. На основі результатів досліджень розроблено прийоми формування оптимальної густоти безвисадкових насінників: сівба на кінцеву (задану) густоту і механізоване проріджування навесні. Установлено, что исходная густота безвысадочных семенников является регулирующим фактором количества растений, их роста и развития в процессе онтогенеза. С целью получения оптимально развитых растений перед уходом в зиму, а перед уборкой - высокопродуктивных семенников, исходная густота в орошаемых условиях Крыма должна быть в пределах 10-12 (нижний) и 20-24 (верхний) растений на 1 м рядка.На основі проведеного аналізу встановлено:1) вихідна густота (восени) вивчалася багатьма дослідниками, але в напрямку її збільшення (до 30-40 рослин на 1 м рядка); 2) меншою мірою вивчалася густота після перезимівлі, отримані ж дані досить суперечливі; 3) до цього часу практично не вивчався такий спосіб формування густоти, як сівба на кінцеву (задану) густоту. Обліки та спостереження: густота рослин після появи сходів, перед зимівлею, після перезимівлі, перед збиранням, а також збереженість рослин взимку; ступінь розвитку рослин перед зимівлею - для цього на 40 типових рослинах відібраних на двох несуміжних повтореннях, вираховувалось кількість листків, їх висота, площа асимілюючої поверхні, діаметр голівки коренеплоду, його висота і маса коренеплоду та всієї рослини. В середньому за три роки при густоті 5-6 рослин на 1 м рядка коренеплодів масою 21-30 г було 40%, більше 30 г - 30%, при густоті 20-24 рослини на 1 м рядка відповідно 16 і 7%. Фракційний склад коренеплодів мало змінювався при густоті 10-12 рослин на 1 м рядка порівняно з густотою 20-24 рослини на 1 м рядка: найбільш придатних для перезимівлі коренеплодів масою 7-10 і 11-20 г у першому випадку було 66%, у другому - 68%. При густоті 5-6 рослин на 1 м рядка останні були більш розвинуті як у порівнянні з варіантами, де густота була 10-12 і особливо 20-24 рослин на 1 м рядка, так і в порівнянні з контролем.У дисертації наведене нове вирішення наукової проблеми підвищення ефективності безвисадкового насінництва цукрових буряків у зрошуваних умовах Криму, яке полягає у формуванні оптимальної густоти безвисадкових насінників упродовж онтогенезу. При вихідній густоті 5-6 рослин на 1 м рядка знижується збереженість безвисадкових насінників у зимовий період, врожайність і якість насіння порівняно з густотою 10-12 і 20-24 рослини на 1 м рядка. Найбільш ефективним способом формування густоти в цих межах є сівба на задану кінцеву густоту, який регулюється нормою висіву насіння. У середньому за три роки при висіві на кінцеву густоту із розрахунку 10-12 рослин на 1 м рядка (норма висіву насіння 28-32 шт./м) збереженість рослин у зимовий період становила 83%, врожайність насіння 16,7 ц/га, схожість - 85%, на контролі, де не формували густоту (норма висіву насіння 50-60 шт./м), відповідно 83%, 14,6 ц/га і 80%. При механізованому проріджуванні завдяки рівномірному розміщенню рослин у рядку виростають більш прийнятні з точки зору архітектоніки куща насінники: зменшується їх висота, збільшується кількість пагонів 1-го і 2-го порядків, щільність обнасінення, тобто насінники більш вирівняні, компактні, їм притаманна висока насіннєва продуктивність.