Проблема, наукове обґрунтування та експериментальна перевірка методики формування гуманних взаємин у дитячих хорових колективах у музично-педагогічній теорії та практиці. Визначення критерій та рівнів сформованості, ефективність запропонованих умов.
КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТДисертацію присвячено проблемі формування гуманних взаємин у дитячому хоровому колективі. Проаналізовано стан досліджуваної проблеми в теорії і методиці навчання, на основі чого уточнено сутність поняття „гуманність”, „гуманні взаємини”. Визначено специфіку музично-педагогічної діяльності керівника дитячого хорового колективу, виокремлено сучасні підходи до підвищення ефективності роботи з такими колективами. Установлено, что формирование гуманных взаимоотношений в детских хоровых коллективах обеспечивается тогда, когда руководитель добивается в своей деятельности органического единства организационного, учебновоспитательного и художественно-творческого компонентов; четко определяет конкретные задания по формированию определенных качеств и определенного характера взаимоотношений для каждого занятия, вовлекает участников в общее выполнение учебно-творческих заданий; анализирует конкретные ситуации, выражает личностное отношение к конкретным поступкам. В ходе констатирующего эксперимента были определены такие критерии сформированности гуманных взаимоотношений в детских хоровых коллективах: степень сформированности знаний участников о сущности гуманных взаимоотношений (полнота, глубина и осмысленность их); мера развитой способности к емпатии; умение критически оценивать свои поступки; мотивация гуманных отношений и поступков; взаимопомощь во время решения творческих заданий; наличие партнерских отношений между участниками и руководителем.Ось чому виникла потреба проаналізувати джерельну базу, стосовно організації дитячих хорових колективів і обґрунтувати нову педагогічну парадигму, спрямовану на формування гуманних цінностей у дітей під час занять у хорових колективах. В основу обґрунтування теоретичних засад гуманних взаємин у дитячих хорових колективах покладено положення вітчизняних (Г.Сковорода, П.Юркевич), зарубіжних (Р.Декарт, Г.Гегель, І.Кант, Л.Фейєрбах) філософів, а також гуманістичний підхід, обґрунтований зарубіжними вченими (Р.Бернс, Б.Кларк, С.Конг, Ф.Кумбс, А.Маслоу, К.Роджерс) та вітчизняними (В.Сухомлинський, Г.Балл, В.Юрченко, В.Шпак та ін.). Нами використано також висновки вчених щодо виховання гуманістичних почуттів і взаємин у дітей (І.Бех, С.Вдович, С.Гончаренко, І.Зязюн, О.Киричук, Ю.Мальований); стосовно мистецької освіти (Л.Коваль, О.Олексюк, Г.Падалка, О.Ростовський, О.Рудницька, О.Щолокова); музично-естетичного виховання в аматорських колективах (О.Ільченко, О.Оленін, В.Лапченко). У центрі уваги дослідників перебувають такі проблеми: оволодіння активно-творчо-конактним стилем керування хоровим колективом (А.Козир), формування навичок педагогічного керівництва співацьким гуртом (А.Карпун), опанування в класі диригування української духовної хорової музики (Л.Остапенко), обґрунтування теоретичних і методичних засад вищої диригентсько-хорової освіти (Т.Смирнова). Теоретико-методологічну основу дослідження становлять: фундаментальні положення філософської науки про сутність поняття „гуманізм”, „гуманність” (Р.Декарт, Г.Гегель, І.Кант, Л.Фейєрбах, Г.Сковорода, П.Юркевич), провідні позиції психології та педагогіки про роль мистецтва в морально-естетичному вихованні людини (Л.Виготський, В.Сухомлинський, П.Якобсон), взаємозалежний розвиток психіки, свідомості та діяльності особистості (М.Каган, О.Леонтьєв, О.Рубінштейн, Б.Теплов); теорії поетапного формування розумових дій (П.Гальперін), теорія музичного і диригентського виконавства (Й.Гофман, Г.Дмітрієвський, Г.Єржемський, Г.Коган, М.Колесса Л.Маталаєв, І.Мусін, Г.Нейгауз); сучасні педагогічні концепції художньо-естетичного розвитку особи (І.Зязюн, О.Олексюк, Г.Падалка, О.Щолокова); методичні засади вдосконалення творчого процесу в хорових колективах (Л.А.Абелян, Ю.Алієв, Г.Дмітрієвський, А.Єгоров, В.Краснощоков, П.Левандо, К.Пігров, В.Сафонова, В.Соколов, Г.Стулова, П.Чесноков); ідеї гуманістичної психології (І.Бех, М.Боришевський, І.Ватель, О.Киричук, А.Маслоу, Р.Мей, К.Роджерс, Г.Ясикевич).У першому розділі - „Теоретичні основи формування в дітей гуманних взаємин” - на основі аналізу наукової літератури розглянуто теоретичні основи досліджуваної проблеми, розкрито зміст та специфіку формування гуманних взаємин у дитячих хорових колективах, визначено сучасні підходи до підвищення музично-педагогічної діяльності керівника такого колективу. Аналіз наукових джерел з педагогіки, філософії, методики музичного виховання, музикознавства дав змогу уточнити сутність поняття „гуманність”, „гуманні взаємини” як соціально-психологічну властивість особистості, яка характеризується постійним вольовим спрямуванням до свідомості, що виникає на основі встановлення взаємодії між людьми, бажання творити добро. Їх трактують як засіб і метод морального виховання осіб, що ґрунтується на довільному сприйнятті нею морального виховання (І.
План
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
