Формування громадянськості в умовах соціокультурних трансформацій в українському суспільстві - Автореферат

ХАРКІВСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ ПОВІТРЯНИХ СИЛ імені ІВАНА КОЖЕДУБА АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філософських наукВагомість дослідження проблеми формування громадянськості обумовлена змістом періоду історії, який переживає країна, що прийнято називати переходом до демократії, або демократичним транзитом. До загально-цивілізаційних факторів, що обумовлюють актуальність формування громадянськості, належать:-по-перше, відкритість світові, який стає дедалі складнішим, різноманітнішим та більш глобалізованим, що її негативними наслідками є навязування ідеологій, розмивання державних кордонів, формування стереотипів космополітизму; Поняття „громадянськість”, „громадянське суспільство”, „громадянська освіта” розробляються в українській філософії, порівняно із західною, відносно недавно. Різноманітність аспектів проблеми формування громадянськості й осмислення їх з позицій філософії цікавить широке коло науковців. У сучасній українській філософії проблема формування громадянськості повязана з розбудовою громадянського суспільства й постає новою порівняно із західною й північноамериканською концепціями.У першому розділі - „Філософські засади формування громадянськості” - розкрито розвиток понять „громадянськість” та “громадянське суспільство” в суспільно-історичному контексті; визначено провідну роль громадянської освіти у формуванні громадянськості, окреслені її особливості, зміст, ціннісно-цільові характеристики, обумовлені соціокультурними трансформаціями в Україні. „Розвиток понять „громадянське суспільство” та „громадянськість” в соціально-філософській рефлексії” - на основі історичного підходу встановлено, що протягом існування людства поняття „громадянськість” еволюціонувало та набувало нових смислових граней. „Громадянська освіта як основа формування громадянськості” - розкрито сутність громадянської освіти як основи формування громадянськості, виокремленні її цілі, завдання й функціональні складові на сучасному етапі. Встановлено, що у філософському сенсі громадянською освітою є: а) входження людини у світ суспільних відносин, політики й права; б) освоєння цінностей, змістів і механізмів функціонування громадянського суспільства, політичної й правової систем; в) віднайдення власного образу громадянина; г) формування духовно-моральних якостей особистостей, що складають зміст громадянськості. Здійснено соціально-філософський аналіз формування громадянськості за допомогою філософських категорій загального, особливого й одиничного, який дав можливість виокремити цілі формування громадянськості щодо суспільства (загальне, всебічне), цілі формування громадянськості стосовно держави (особливе), а також щодо людини (одиничне).Поняття „громадянськості”, передусім, стосується життєвої позиції людини, що проявляється в любові до Батьківщини, національній самосвідомості, громадянській активності, законослухняності. Вивчення ґенези громадянського суспільства дозволяє зробити висновок про те, що соціокультурна детермінація формування громадянськості проявляється, перш за все, в продукуванні певного типу соціальності в конкретний історичний період. Соціокультурні трансформаційні процеси (глобалізація, інформатизація) обумовлюють нові смислові грані поняття „громадянськості” (яке визначається в роботі як „нова громадянськість”) та його збагачення такими рисами, як толерантність, критичне мислення, відчуття себе не тільки громадянином своєї країни, але й громадянином планети Земля. Здійснено соціально-філософський аналіз формування громадянськості за допомогою філософських категорій загального, особливого й одиничного, який дав можливість виокремити цілі формування громадянськості стосовно суспільства (загальне, всебічне), цілі формування громадянськості щодо держави (особливе), а також щодо людини (одиничне). Розкрито аксіологічний аспект проблеми й визначено ціннісно-цільову характеристику сучасної вітчизняної громадянської освіти на трьох умовно виокремлених аксіологічних рівнях: громадянськість як цінність державна, громадянськість як цінність суспільна й громадянськість як цінність особистісна.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДОСЛІДЖЕННЯ