Формування готовності студентів медичних коледжів до комунікативної взаємодії у професійній діяльності - Автореферат

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук Формування готовності студентів медичних коледжів до комунікативної взаємодії у професійній діяльностіСтановлення сучасного демократичного суспільства передбачає активну діяльність майбутніх медичних працівників у сфері охорони здоровя дітей, молоді та людей зрілого віку, що потребує сформованості у них готовності до комунікативної взаємодії у професійній діяльності, оскільки медичні працівники після закінчення навчального закладу працюватимуть у найскладнішій системі "людина - людина". Водночас, практика професійної підготовки майбутніх медичних працівників свідчить, що у значної частини студентів домінують прагматично-меркантильні мотиваційні чинники до діяльності, ознаки бездуховності та відсутність потреби в особистісному зростанні, невміння виявляти та застосовувати вербальні й невербальні засоби комунікативної взаємодії. Доводиться констатувати, що системних досліджень у сфері формування готовності до комунікативної взаємодії студентів медичних коледжів на сучасному етапі розвитку педагогічної теорії та практики немає, що й зумовило вибір теми дослідження: "Формування готовності студентів медичних коледжів до комунікативної взаємодії у професійній діяльності". Гіпотеза дослідження полягає у тому, що: оптимальний рівень готовності студентів медичних коледжів до комунікативної взаємодії підвищиться за умов: упровадження у навчально-виховний процес відповідної моделі; забезпечення діалектичного взаємозвязку змісту професійної та теоретичної підготовки майбутніх медичних працівників щодо визначеної проблеми, а також у розвязанні комплексу завдань на комунікативну взаємодію, розроблених і впроваджених у ході дослідження. У ході виконання роботи використано комплекс методів дослідження: - теоретичні: аналіз філософської, педагогічної, психологічної та методичної літератури з проблеми дослідження; моделювання - використовували у проектуванні моделі готовності майбутніх медичних працівників до комунікативної взаємодії; порівняльно-зіставний аналіз - реалізовано у порівнянні комунікативної взаємодії медичних та педагогічних працівників; контент-аналіз базових понять ("взаємодія", "комунікативна взаємодія", "готовність до комунікативної взаємодії"); систематизація, абстрагування, класифікація теоретичних та експериментальних даних, поданих за результатами проведеної експериментальної роботи; узагальнення досвіду підготовки спеціалістів до комунікативної взаємодії на визначеній експериментальній базі;У першому розділі - "Готовність студентів медичних коледжів до комунікативної взаємодії як науково-теоретична проблема" - представлено аналіз проблеми комунікативної взаємодії у майбутній професійній діяльності студентів медичних коледжів; проаналізовано специфіку професійної комунікативної взаємодії медпрацівників; подано структуру та головні характеристики готовності до комунікативної взаємодії студентів медичних коледжів. Науковий аналіз проблеми комунікативної взаємодії майбутніх медичних працівників здійснено на трьох рівнях: загальнофілософському (виокремлено головні діалектичні закономірності, що регулюють процес формування готовності до комунікативної взаємодії; визначено головні етичні засади комунікативної взаємодії медичного працівника та пацієнтів, лікарів, інших представників медичного персоналу лікувальної установи), загальнотеоретичному (окреслено проблему комунікативної взаємодії у контексті діяльнісного, особистісноорієнтованого, компетентнісного та діалогічного підходів) та конкретно-науковому (аналіз проблеми комунікативної взаємодії здійснено в площині задачного підходу, із залученням моделювання як базового теоретичного методу для створення ідеального образу готовності майбутніх медичних сестер до здійснення комунікативної взаємодії; визначено окремі аспекти комунікативної взаємодії в межах символічного інтеракціонізму як теорії комунікацій). Всі проаналізовані в ході наукового пошуку дослідження поділено в дисертаційному дослідженні на чотири основні групи: роботи в сфері загальних проблем комунікацій, взаємодії, комунікативної взаємодії; праці з проблем формування готовності до професійної діяльності загалом та до комунікативної взаємодії зокрема; дослідження в сфері професійної компетентності та комунікативної компетентності в різних галузях професійної підготовки; дослідження специфіки професійної діяльності майбутніх медичних працівників та професійної підготовки у визначеному аспекті. Категоріальний аналіз базових понять, здійснений у роботі, дозволив сформулювати підсумкове визначення поняття "формування готовності студентів медичних коледжів до комунікативної взаємодії", що тлумачиться як комплекс форм, методів і засобів навчання та виховання майбутніх медичних працівників в умовах медичного коледжу, які забезпечують розвиток функціонального стану особистості майбутнього фахівця, вираженого в готовності до комунікативної взаємодії з пацієн

1. Основний зміст дисертації