Формування готовності майбутнього вчителя до педагогічного управління колективною навчально-пізнавальною діяльністю учнів - Автореферат

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук ФОРМУВАННЯ ГОТОВНОСТІ МАЙБУТНЬОГО ВЧИТЕЛЯ ДО ПЕДАГОГІЧНОГО УПРАВЛІННЯ КОЛЕКТИВНОЮ НАВЧАЛЬНО-ПІЗНАВАЛЬНОЮ ДІЯЛЬНІСТЮ УЧНІВРобота виконана у Тернопільському національному педагогічному університеті імені Володимира Гнатюка, Міністерство освіти і науки України. Науковий керівник: ВИХРУЩ Віра Олександрівна, доктор педагогічних наук, професор, Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка, кафедра педагогіки і методики початкового навчання, завідувач. Офіційні опоненти: ЗАВГОРОДНЯ Тетяна Костянтинівна, доктор педагогічних наук, професор, Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника, кафедра педагогіки, завідувач, м. Захист відбудеться 26 червня 2008 року о 14-30 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 58.053.01 у Тернопільському національному педагогічному університеті імені Володимира Гнатюка за адресою: 46027, м. З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка за адресою: 46027, м.У Державній національній програмі "Освіта" (Україна XXI століття), Законі України "Про освіту", Національній доктрині розвитку освіти наголошується на необхідності удосконалення керівництва процесами навчання та виховання, зокрема розробки наукових основ управління навчально-пізнавальною діяльністю школярів та професійної підготовки педагогічних кадрів, здатних до ефективного управління освітнім процесом. Результати аналізу професійної діяльності вчителя, його фахової підготовки дали змогу виявити низку суперечностей, що негативно позначаються на організації навчально-виховного процесу: між новими вимогами до освіти й застарілими формами і методами організації навчально-пізнавальної діяльності учнів; між фронтальним (загальнокласним) характером шкільного навчання та індивідуальним характером засвоєння навчального матеріалу; між фрагментарними знаннями студентів вищої школи окремих аспектів колективної навчально-пізнавальної діяльності учнів і необхідністю системної підготовки до її забезпечення у професійній діяльності. Актуальною для педагогічної практики є проблема формування готовності майбутнього вчителя до педагогічного управління колективною навчально-пізнавальною діяльністю учнів; дослідження її структури, основних показників та оптимальних умов формування цієї важливої професійної якості; збагачення змісту, форм і методів професійної підготовки, які забезпечують її формування. Актуальність проблеми, наявні суперечності та необхідність їх розвязання зумовили вибір теми дослідження: "Формування готовності майбутнього вчителя до педагогічного управління колективною навчально-пізнавальною діяльністю учнів". На першому - констатувальному - етапі (2002-2003 рр.) здійснено аналіз філософської, психологічної і педагогічної літератури з проблеми педагогічного управління колективною навчально-пізнавальною діяльністю учнів; визначено теоретичні онови, вихідні принципи та методику дослідження, розроблено завдання дисертаційної роботи; визначено структуру та зміст категорії "готовність майбутнього вчителя гуманітарних дисциплін до педагогічного управління колективною навчально-пізнавальною діяльністю учнів", визначено критерії, показники та рівні її сформованості; здійснено діагностику рівнів сформованості означеної якості у майбутніх учителів гуманітарних дисциплін.У першому розділі - "Управління колективною навчально-пізнавальною діяльністю учнів як педагогічна проблема" - здійснено теоретичний аналіз проблеми педагогічного управління з позицій філософії, психології, педагогіки, методики викладання гуманітарних дисциплін; визначено сутність, зміст та специфіку підготовки майбутнього учителя гуманітарних дисциплін до педагогічного управління колективною навчально-пізнавальною діяльністю (КНПД) учнів; зясовано особливості застосування колективних форм організації навчання у процесі вивчення гуманітарних дисциплін; окреслено значення педагогічного спілкування у структурі організаційно-управлінської діяльності вчителя. На основі аналізу вітчизняних і зарубіжних наукових досліджень конкретизовано зміст поняття "педагогічне управління колективною навчально-пізнавальною діяльністю учнів у процесі вивчення гуманітарних дисциплін", яке відображає систему психолого-педагогічних методів і засобів, втілених у багатофакторній управлінській діяльності учителя з метою активізації пізнавальної діяльності учнів у процесі колективної взаємодії та активного спілкування під час розвязання колективних навчальних завдань, що сприяє створенню системної сукупності умов для ефективного досягнення освітньо-виховних цілей, а саме: розширення інтелектуальних можливостей та формування особистісних, загальнолюдських, національних і соціальних цінностей школярів, які транслюються у освітній процес гуманітарними дисциплінами.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ