Формування готовності майбутнього вчителя до оцінювання навчальних досягнень молодших школярів - Автореферат

ФОРМУВАННЯ ГОТОВНОСТІ МАЙБУТНЬОГО ВЧИТЕЛЯ ДО ОЦІНЮВАННЯ НАВЧАЛЬНИХ ДОСЯГНЕНЬ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВНауковий керівник: доктор педагогічних наук, професор Бібік Надія Михайлівна, АПН України, академік-секретар відділення дидактики, методики та інформаційних технологій в освіті. Офіційні опоненти: доктор педагогічних наук, професор Тарасенко Галина Сергіївна, Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського, завідувач кафедри педагогіки і методики початкового навчання; Захист відбудеться 8 листопада 2007 р. о 16.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.452.01 в Інституті педагогіки АПН України за адресою: 04053, м.Пріоритетні тенденції розвитку національної системи освіти всіх рівнів окреслено Державною національною програмою “Освіта” (Україна ХХІ століття), Законом України “Про загальну середню освіту”, Концепцією загальної середньої освіти. На сьогодні відбулися глибинні зміни в цілях, змісті, структурі загальної середньої освіти, в характері оцінювання результатів навчально-пізнавальної діяльності учнів. Актуальність порушеної проблеми, її практична значущість та не належна методична розробленість зумовили вибір теми нашого дослідження: “Формування готовності майбутнього вчителя до оцінювання навчальних досягнень молодших школярів”. В основу дослідження покладено гіпотезу: ефективність формування готовності майбутнього вчителя до оцінювання навчальних досягнень молодших школярів забезпечується дидактично обґрунтованою системою підготовки, яка охоплює: - прийняття майбутнім учителем гуманно-особистісного підходу як методологічної основи педагогічної взаємодії; Методологічну основу дослідження становлять вихідні положення філософії про діалектичний взаємозвязок, взаємозумовленість явищ і процесів соціально-педагогічної дійсності; положення особистісно зорієнтованого і субєктно-діяльнісного підходів у процесі професійного розвитку; системно-структурний принцип пізнання педагогічних процесів, що передбачає їх цілісне бачення, виявлення внутрішньої логіки розвитку та зовнішніх звязків; основні положення щодо розвитку освіти в Україні, викладені в законах України “Про освіту”, “Про загальну середню освіту”, Державній національній програмі “Освіта” (Україна ХХІ століття), Національній доктрині розвитку освіти.У першому розділі - “Теоретичні засади формування готовності майбутнього вчителя до оцінювання навчальних досягнень молодших школярів” - на основі узагальнення результатів опрацювання філософських, психологічних, педагогічних та інших джерел конкретизовано сутність поняття “оцінювання”, встановлено його місце й значення в структурі процесу навчання, у педагогічній діяльності вчителя та навчально-пізнавальній діяльності учнів; визначено функції і види оцінювання, принципи його реалізації, зясовано обєкти, критерії та норми оцінювання, види та форми оцінок, обґрунтовано методику оцінювання навчальних досягнень молодших школярів. Значущість підготовки майбутнього вчителя до оцінювання навчальних досягнень молодших школярів підсилюється й віковою специфікою учнів, оскільки саме початкова школа є першим етапом фундаментального систематичного оцінного впливу вчителя на дитину, з одного боку, і періодом найефективнішого розвитку її інтересів, потреб, становлення особистісних рис і якостей, з іншого боку. На основі узагальнення теоретичних положень розгорнено основні етапи процесу оцінювання навчальних досягнень молодших школярів: визначення мети оцінювання; установлення обєктів оцінювання в конкретній педагогічній ситуації; визначення та конкретизація загальних критеріїв оцінювання; зіставлення навчальних досягнень учня з цілями процесу навчання на основі визначених критеріїв; зясування рівня навчальних досягнень молодших школярів (високий, достатній, середній, початковий); вибір форм і видів оцінки навчальних досягнень учня; повідомлення оцінок учням. Її структура виявляється в єдності і взаємодії мотиваційного, змістового та процесуального компонентів і передбачає усвідомлення вчителем обєктивної і субєктивної значущості оцінювання, відповідальність за прийняті педагогічні рішення в кожній оцінній ситуації, прагнення до самоаналізу, самооцінки, професійного самовдосконалення, здатність до подолання труднощів в оцінюванні; засвоєння системи загальнопедагогічних, конкретнометодичних та узагальненометодичних знань про сутність, структуру й методику оцінювання навчальних досягнень; оволодінні комплексним умінням оцінювати навчальні досягнення молодших школярів. У другому розділі - “Стан готовності майбутнього вчителя до оцінювання навчальних досягнень молодших школярів у сучасному педагогічному досвіді” - подано аналіз стану проблеми підготовки майбутніх учителів до оцінювання навчальних досягнень як складника фахової підготовки у ВНЗ; обґрунтовано систему критеріїв, показників та рівнів підготовленості вчителя до оцінювання; визначено передумови вдосконалення системи професійної підготовки в руслі новітніх тенденцій у сфері освіти.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇОсновний зміст роботи відображено в таких публікаціях