Формування готовності майбутніх учителів до складання та розв’язування навчально-пізнавальних завдань у початковій школі - Автореферат

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ Володимира Винниченка АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наукЗаконами України “Про освіту”, “Про вищу освіту”, “Про професійну освіту”, Національною доктриною розвитку освіти України в ХХІ ст., визнається ключова роль національної системи освіти як головної ланки продуктивних змін у суспільстві та передбачено підвищення вимог до розвитку сучасної системи освіти, рівня професійної підготовки майбутніх фахівців, зокрема педагогів у конкурентних умовах. У феномені та структурі закономірностей педагогічної діяльності особливо важливими для вчителя є інтегруючі уміння ставити та розвязувати педагогічну задачу, уміння організовувати навчальний матеріал як систему пізнавальних завдань і задач, які поєднуючись з іншими уміннями, забезпечують складання та розвязування навчально-пізнавальних завдань (НПЗ) у професійній діяльності. Сухомлинський відносить постановку навчально-пізнавальних завдань і запитань до показників педагогічної майстерності вчителя, а складання задач самими учнями вважає творчою роботою, яка сприяє успішному розвязанню завдань найслабкішими дітьми. У професійній підготовці майбутніх учителів початкової школи нині існує низка суперечностей обєктивного характеру: - між традиційним спрямуванням підготовки майбутніх учителів на субєкт-обєктні відносини з учнями під час роботи з навчально-пізнавальними завданнями в початковій школі та необхідністю формування їх готовності до цільової постановки, складання та розвязування таких завдань в умовах переходу на субєкт-субєктну, особистісно-орієнтовану взаємодію у навчанні, коли з обєкта педагогічної дії учень стає рівноправним субєктом і партнером у творчому педагогічному процесі; Вивчення та аналіз науково-педагогічних джерел свідчить про те, що проблеми професійної підготовки вчителя постійно перебувають у центрі уваги науковців, а саме: - педагогічні засади та закономірності професійної освіти (О.О.Проаналізовано стан досліджуваної проблеми в науковій та методичній літературі; визначено сучасні вимоги до майбутніх учителів початкових класів у сфері застосування навчально-пізнавальних завдань у професійній діяльності, їх роль в організації засвоєння знань та інтелектуальному розвитку учнів початкової школи, проаналізовано результати наукових досліджень щодо професійної підготовки майбутніх учителів початкових класів до різних видів педагогічної діяльності (О.П. Хомич), визначено теоретичні передумови підготовки студентів до складання та розвязування навчально-пізнавальних завдань, виділено компоненти структури досліджуваного виду готовності. Уман) підтверджує той факт, що складання і використання навчально-пізнавальних завдань у початковій школі вчителем, педагогічна співпраця та керівництво складанням і розвязуванням завдань учнями є важливою складовою професійної діяльності педагога. Виходячи з цього, вважаємо що навчально-пізнавальні завдання (задачі, запитання, вправи) є видом навчально-пізнавальної діяльності учнів і водночас - спільним обєктом пізнавальної дії учня та професійно-педагогічної прямої або опосередкованої через існуючі дидактичні засоби дії вчителя (автора посібника, підручника, збірника задач і запитань, завдань тощо). Під готовністю учителя початкових класів до складання та розвязування навчально-пізнавальних завдань ми розуміємо єдність видів його професійної діяльності, які забезпечують реалізацію і якість навчання у процесі використання навчально-пізнавальних завдань у початковій школі.Основні результати науково-педагогічного дослідження проблеми готовності студентів до складання та розвязування навчально-пізнавальних завдань у майбутній професійній діяльності в початковій школі викладено у висновках: 1. У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення науково-педагогічної проблеми формування готовності майбутніх вчителів початкових класів до складання та розвязування навчально-пізнавальних завдань у професійній діяльності. Проведений у ході констатувального експерименту аналіз науково-педагогічних джерел і досліджень, освітньої практики у початковій школі та педагогічних університетах виявив відсутність цілеспрямованої, систематичної роботи щодо формування готовності майбутнього вчителя початкових класів до використання навчально-пізнавальних завдань у професійній діяльності. Критеріями сформованості готовності до складання та розвязування навчально-пізнавальних завдань у майбутніх вчителів початкових класів є професійна спрямованість на їх використання у навчальному процесі (реалізація дидактичного цілей покладання, уміння розвязувати навчально-професійні завдання та задачі на використання навчально-пізнавальних завдань у навчальному процесі), уміння використовувати операції технологічного характеру зі складання і розвязування навчально-пізнавальних завдань, уміння будувати індивідуальну дидактичну систему навчання із використанням різних завдань.

. основний зміст дисертації