Формування фразеології в переломні моменти історії народів Європи (на матеріалі української, російської, англійської, німецької, французької мов у періоди першої та другої світових воєн) - Автореферат

АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наукРобота виконана у Дрогобицькому Державному педагогічному університеті імені Івана Франка Міністерства освіти і науки України. Науковий керівник: кандидат філологічних наук, доцент, СМЕРЧКО Алла Костянтинівна Франка, доцент кафедри словянських мов Офіційні опоненти: член-кореспондент Національної Академії Наук України, доктор філологічних наук, професор, АКУЛЕНКО Валерій Вікторович кандидат філологічних наук, Цимбалюк Тетяна Василівна, Інститут української мови НАН України, науковий співробітник. Захист відбудеться “22” грудня 2000 р. о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.001.19 Київського національного університету імені Тараса Шевченка (м.Разом з тим, аналіз літератури показує, що немає лінгвістичних досліджень, у яких у зіставному плані аналізувалися б тенденції розвитку фразеологізмів у різних мовах, попри те, що існує низка праць, де розглядаються соціальні аспекти фразеотворення у періоди активних соціальних змін та війн (коли відбувається перебудова свідомості та, відповідно, мовної картини світу носіїв мови), та праць, які лише торкаються деяких аспектів цієї проблеми. Порівняльно-зіставне дослідження формування фразеологічних фондів європейських мов дозволяє виявити універсалії фразеотворчих процесів та особливості їх конкретизації у різних мовах. У дисертації аналіз поширено на три мовні групи - словянську, германську, романську. Мета дослідження полягає у виявленні та розгляді в контрастивному плані закономірностей утворення і розвитку стійких словесних комплексів (далі - ССК) у переломні періоди в залежності від екстра-та інтралінгвальних факторів. Основний фактичний матеріал дослідження складають фразеологічні одиниці (далі - ФО) згаданих мов, дібрані шляхом суцільної вибірки з лексикографічних джерел, а також з науково-дослідницьких праць, які описують становлення, розвиток, стан лексики визначених періодів.У вступі обґрунтовано актуальність і наукову новизну дослідження, сформульовано його мету і завдання, визначено обєкт, предмет, подано методи дослідження, розкрито практичне значення дисертації, показано звязок роботи з науковими програмами та планами, вказано, на яких наукових читаннях, семінарах, конференціях оприлюднено результати дисертаційної праці. Представлено основні підходи до класифікації стійких словесних комплексів, дано порівняльний огляд стану лексикографічної фіксації фразеологічних одиниць, ступеня теоретичного опрацювання кола проблем фразеоформування та фразеологічних іновацій у лінгвістичній науці в Україні та за її межами. У третьому розділі “СФЕРИ ФОРМУВАННЯ І ДЖЕРЕЛА ТВОРЕННЯ ССК ПІД ЧАС ПЕРШОЇ ТА ДРУГОЇ СВІТОВИХ ВОЄН” розглядаються такі середовища формування фразеологічних одиниць як військове, мистецьке, засоби масової інформації, інші групи населення. Частина ССК військового соціолекту містить у внутрішній формі вказівку на події воєнного часу, як англійські meeting his Pearl Harbour, Remember Pearl Harbour!, Praise the Lord and pass the ammunition, Praise the Lord and keep the engines running, gassed at Mons, hanging at the barbed wire at Mons, the old Contemptibles. (стійке сполучення складається з елементів мов гінді та арабської), a la kefak (арабське запозичення), dear old Blighty (фразеокомпонент Blighty походить з мови гінді), “alf a mo” Kaiser, Backshee lance-Jack (неасимільовані фразеокомпоненти є запозиченими з австралійського варіанту англійської мови), Cest laguerre, san fairy Ann, appray laguerre (всі три вислови утворені на основі французьких лексичних одиниць (далі - ЛО) та ФО).У дисертації наведені теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової проблеми, що виявляється в описі й аналізі у зіставному аспекті закономірностей виникнення та еволюції стійких словесних комплексів у перехідні періоди історії та їх залежності від позамовних і внутрішньомовних чинників. Процеси фразеотворення найактивніші у періоди соціальних, політичних, економічних перетворень, зокрема воєн, коли відбувається реструктурація концептуальної картини світу. Формування фраземіки зумовлюється особливостями концептуальної картини світу різних народів, що, в свою чергу, визначається як рисами національного менталітету, так і особливостями соціального, політичного, історичного розвитку цих народів. Виявлені такі універсалії формування фразеологічного фонду у переломні моменти історії: активний безпосередній вплив суспільно-політичних феноменів на напрямки формування фразеологічного фонду (так, демократизаційні зрушення у європейських спільнотах після першої світової війни виявилися у фразеологічній системі мови відповідним перерозподілом народних за походженням та літературно-книжних ССК); Так, період першої світової війни та революційних переворотів у Росії позначився найбільшими щодо інших європейських мов змінами у фонді ССК російської мови.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ