Формування фонду сакрального мистецтва у Волинському краєзнавчому музеї (1929-2009 рр.) - Автореферат

ВОЛИНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ЛЕСІ УКРАЇНКИ АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наукЗахист відбудеться 4 жовтня 2010 року на засіданні спеціалізованої вченої ради К 32.051.03 у Волинському національному університеті імені Лесі Українки за адресою: 43021, м. З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Волинського національного університету імені Лесі Українки за адресою: 43021, м. У дисертації подано результати дослідження формування фонду сакрального мистецтва Волинського краєзнавчого музею у 1929-2009 рр. Це перша у вітчизняному музеєзнавстві спроба реконструкції процесу формування фонду сакрального мистецтва у збірці регіонального музею як невідємної частини Музейного фонду України. Проанализированы теоретико-методологические основы формирования фонда сакрального искусства, раскрыты основные понятия, сформулировано определение фонда и выделены его составные части, дана характеристика по типовым и видовым признакам, определены особенности. Первый период с 1929 до конца 1980-х гг. состоит из трех этапов (начало комплектования фонда - 1929-1945 гг.; комплексное комплектование - вторая половина 1940-х-1970-е гг.; формирование основной части фонда научными экспедициями под руководством П.У цій справі важливе місце належить музеям, які мають збірки сакрального мистецтва. сакральний мистецтво краєзнавчий Актуальність теми дослідження зумовлена потребами розвитку музейної справи в Україні, що вимагає звернення до попереднього досвіду у цій галузі, його фахового вивчення, системного цілісного дослідження практики роботи музейних установ. З урахуванням багатоаспектності й недостатньої розробленості музеєзнавчих регіонально-історичних досліджень в Україні, зокрема, з вивчення релігійної мистецької спадщини, великого значення набуває проведення, на основі накопиченого досвіду в галузі методики і практики музейної роботи, комплексного аналізу формування фонду сакрального мистецтва ВКМ. Нижня межа обумовлена датою заснування музею, верхня обмежується 2009 р., коли музей відзначив своє 80-річчя. Використання синхронного і порівняльного методів допомогло зясувати закономірності формування фонду загалом й особливості комплектування творів сакрального мистецтва, їх вивчення, збереження і реставрації.Дослідження поділені на кілька груп: узагальнюючі роботи з історії української культури, де, між іншим, згадуються фондові матеріали ВКМ; розвідки про роль сакральних памяток у мистецькій культурі; наукові статті про внесок музеїв України, серед них і ВКМ, у збирання й вивчення національної культурної спадщини; публікації про діяльність ВКМ з комплектування фонду сакрального мистецтва та збереження його памяток; праці про внесок окремих особистостей у комплектування цього фонду. Дослідження про діяльність ВКМ з формування фонду сакрального мистецтва було започатковано статтею А. Жолтовського у 1981-1985 рр. Другий період - з 1991 по 2009 р. - комплектування й дослідження фонду у незалежній Україні - розділяється на два етапи: 1) збереження й наукове опрацювання фонду в умовах часткового зворотнього руху памяток - з музею до церкви у першій половині 1990-х рр.; 2) тематичне комплектування, вивчення й каталогізація фонду у 1996-2009 рр. Формування фонду у різні періоди мало свої особливості. Формування фонду сакрального мистецтва ВКМ розпочато уже на початку його історії з 1929 до середини 1941 р. Саме тоді було закладено традицію комплектування фонду, вироблено тематику збору. Аналіз та узагальнення досвіду ВКМ з формування фонду сакрального мистецтва дозволили сформулювати ряд концептуальних положень, які мають важливе практичне значення для роботи сучасних музейних закладів, розвитку музеєзнавства: 1) дослідження і збереження церковних старожитностей в Україні потребує музейної роботи з памятками сакрального мистецтва, їх подальшого вивчення, введення до наукового вжитку нововідкритих творів, створення належних умов для їх зберігання і реставрації; 2) втрати національних культурних надбань, зокрема, памяток сакрального мистецтва, були б незворотними, якби не активна збиральницька робота музеїв України й формування фондів сакрального мистецтва в регіональних музеях; 3) розроблена ВКМ методика збиральницької роботи передбачає певну послідовність цього процесу: облік памяток, фіксація їх руху; визначення стану збереження й умов їх зберігання, потребу в реставрації; збір (комплектування фонду); 4) введення результатів дослідження фонду сакрального мистецтва до наукового вжитку здійснюється в першу чергу через специфічні форми музейної роботи: експозиції, екскурсії, публікації каталогів, альбомів, путівників, буклетів тощо.