Формування естетичних смаків старшокласників у навчально-виховному процесі загальноосвітньої школи - Автореферат

Східноукраїнський національний університет імені Володимира Даля Формування естетичних смаків старшокласників у навчально-виховному процесі загальноосвітньої школиНауковий керівник: доктор педагогічних наук, професор Калашник Наталія Григорівна - заступник Голови Державного департаменту України з питань виконання покарань Офіційні опоненти: доктор педагогічних наук, професор Гребенюк Георгій Євгенійович - завідуючий кафедри образотворчого мистецтва та дизайну Кримського гуманітарного університету (м. Ялта) кандидат педагогічних наук, доцент Ігнатович Ольга Геннадіївна, доцент кафедри педагогіки Луганського національного педагогічного університету імені Тараса Шевченка Міністерства освіти і науки УкраїниРозвитку естетичного виховання у вітчизняній педагогічній науці і практиці сприяють офіційно-нормативні документи: “Національна доктрина розвитку освіти”, Державна національна програма “Освіта” (Україна ХХІ сторіччя), Концепція художньо-естетичного виховання учнів у загальноосвітніх навчальних закладах, Державний стандарт базової і повної середньої освіти, Закон України “Про освіту” та закон “Про виховання дітей і молоді”. Формування естетичних смаків дає людині можливість не тільки освоювати дійсність за законами краси, а й сприяє розвитку її творчості. Особливого значення набуває формування естетичних смаків у молоді віком від 15 до 17 років, яка навчається у старших класах загальноосвітньої школи, оскільки це період становлення самосвідомості особистості, формування стійких світоглядних позицій та навичок творчої самореалізації. Естетичні смаки свідомо чи підсвідомо визначають світогляд людини, впливають на спосіб її життя, ставлення до праці, людей, довкілля тощо. У дослідженні було застосовано такі методи: - теоретичні: хронологічний і ретроспективний методи, що дозволило виявити трансформацію та розвиток поглядів на поняття “естетичний смак”; історично-педагогічний аналіз наукових джерел, що забезпечив розгляд загальних теоретичних завдань, поставлених у дослідженні, зокрема забезпечив можливість визначити педагогічні засади та наукові підходи до розвязання проблеми формування естетичних смаків старшокласників; систематизація та узагальнення теоретичних питань щодо обґрунтування організаційно-педагогічних умов, створення яких сприяє успішному функціонуванню системи роботи з формування естетичних смаків старшокласників та організаційної моделі управління цією системою; порівняльний аналіз отриманих результатів, що сприяло формуванню висновків дослідження за визначеними та обґрунтованими критеріями рівнів сформованості естетичних смаків старшокласників;У першому розділі “Теоретико-методологічні засади формування естетичних смаків старшокласників у навчально-виховному процесі” здійснено дослідження основних теоретико-методологічних положень процесу формування естетичних смаків старшокласників, сутності та змісту поняття естетичного смаку, здійснено історико-педагогічний та системний аналіз досліджуваної проблеми в філософській, психологічній, педагогічній та культурологічній літературі. На основі цього аналізу можна стверджувати, що смак є інтегральною якістю особистості і вимагає дослідження теоретико-методологічних засад, психічних процесів та соціально-педагогічних тенденцій у навчально-виховній діяльності особистості, яка детермінується її суспільними та особистісними відносинами. Базуючись на результатах теоретичного дослідження та відповідно до теоретичної моделі процесу формування естетичних смаків старшокласників нами було розроблено спецкурс “Естетичне виховання: краса та смаки” та позаурочний виховний курс “Естетичне дозвілля”, які були спрямовані на формування у старшокласників естетичного смаку та підвищення їхньої естетичної культури взагалі. Формувальний етап дослідно-експериментальної роботи поділявся на чотири етапи: ціннісно-орієнтаційний (передбачав розвиток позитивного ставлення старшокласників до різних видів мистецтва, розуміння доцільності їхнього використання у навчально-виховному процесі) ; комунікативний (супроводжувався виконанням творчих завдань, спрямованих на проникнення в емоційно-образний зміст мистецьких творів, їхнє творче переживання, переосмислення й осягнення змістової сутності, інтеграцію отриманих естетичних вражень в аксіологічно спрямовану діяльність) ; оцінювально-інтерпретаційний (передбачав трансформацію сформованих естетичних смаків у систему естетичної вихованості особистості, набуття естетичних вмінь інтерпретувати явища навколишньої дійсності за допомогою різних видів аксіологічної творчості) та контрольно-оцінювальний етап (мав за мету оцінку педагогами та учнями готовності останніх до аксіологічної діяльності в школі та в особистому житті, тобто визначення рівня розвитку естетичних смаків як компонента естетичної вихованості особистості).