Формування емоційно-почуттєвої сфери молодших школярів у художньо-ігровій діяльності - Автореферат

ІНСТИТУТ ПРОБЛЕМ ВИХОВАННЯ АПН УКРАЇНИАВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук Науковий керівник: кандидат педагогічних наук, доцент Коберник Олександр Миколайович, Уманський Державний педагогічний університет імені Павла Тичини. Офіційні опоненти: доктор педагогічних наук, професор, Рудницька Оксана Петрівна, Інститут педагогіки і психології професійної освіти АПН України, лабораторія мистецької освіти, завідувач; кандидат педагогічних наук, Тименко Володимир Петрович, Інститут педагогіки АПН України, лабораторія початкової освіти, провідний науковий співробітник. Захист відбудеться "26" вересня 2000 року о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 26.454.01 в Інституті проблем виховання АПН України (04060, м.Подолати розбіжності між почуттями, думкою і дією можна через розвиток емоційно-почуттєвої сфери (ЕПС) молодших школярів. Співвідношення мистецтва і гри, що випливає із сутності поняття "художньо-ігрова діяльність", є складною проблемою, яка вирішується на зіткненні кількох наук: естетики, психології, педагогіки. Розвиток ЕПС молодших школярів в художньо-ігровій діяльності передбачає організацію педагогічно вмотивованого процесу, в якому взаємоповязані зміст, форми, методи художньо-ігрової діяльності і система компонентів ЕПС молодших школярів. Теоретичний аналіз проблеми формування ЕПС молодших школярів у художньо-ігровій діяльності виявив широкий спектр підходів до її вирішення з точки зору різних наукових галузей: педагогіки, психології, мистецтвознавства. Враховуючи актуальність і важливість порушеної проблеми для шкільної практики, з одного боку, і недостатнє її науково-теоретичне обґрунтування, з іншого, - ми обрали для експериментального дослідження тему: "Формування емоційно-почуттєвої сфери молодших школярів у художньо-ігровій діяльності".Зокрема вивчено і узагальнено теоретичний і емпіричний досвід формування емоційно-почуттєвої сфери молодших школярів педагогами-гуманістами, які вказували на значення розвитку ЕПС молодших школярів: "нічого немає в розумі, чого б не було в почуттях" (Я.Коменський), "дайте дитинству дозріти у дитині" (Ж.Руссо), "вправи почуттів і пальців потрібні у той віковий період, коли діти жадібно шукають вправ такого типу" (М.Монтесорі), "без емоційного піднесення неможливий нормальний розвиток клітин дитячого мозку" (В.Сухомлинський). За результатами аналізу здійснених експериментальних досліджень зроблено висновок, що досвід формування ЕПС молодших школярів у художньо-ігровій діяльності є найближчим до контексту дослідження, відображеного у працях М.Лещенко про зарубіжну "художню педагогіку". Визначено такі педагогічні умови формування ЕПС молодших школярів у художньо-ігровій діяльності: - розробка і впровадження у навчально-виховний процес змісту художньо-ігрової діяльності учнів, розробленого з урахуванням емоційного впливу художніх ігор різного типу; У другому розділі "Експериментальний процес формування ЕПС молодших школярів у художньо-ігровій діяльності" проведено аналіз рівнів сформованості ЕПС в учнів 1-2 і 3-4 класів, а також сучасного стану художньо-ігрової діяльності у навчально-виховному процесі початкової школи. Критеріями високого рівня сформованості ЕПС у художньо-ігровій діяльності є: інтенсивний емоційний тон відчуттів і ситуативних емоцій, творча активність в іграх з образотворчого мистецтва, що виражається зовні у створенні композицій за уявою, які випереджають мікровікові нормативи, встановлені для учнів 1-2 і 3-4 класів; тривалі у часі емоційні стани (настрої), які виникають перед початком, зберігаються в процесі і продовжуються після закінчення музично-ігрових драматизацій, акторська майстерність; наявність стійких почуттів до матеріальних і духовних обєктів, творча активність у художній праці-грі; повноцінне виявлення емоцій творчості: здивування, здогаду, впевненості і сумніву, радості в художньо-ігровій діяльності.Проблема формування ЕПС молодших школярів у художньо-ігровій діяльності розглядалась в контексті полінаукового підходу до її розвязання, з урахуванням положень психолого-педагогічної науки і мистецтвознавства. За такого підходу була розроблена цілісна теоретична основа формування ЕПС в художньо-ігровій діяльності, досягнута мета дослідження: забезпечене наукове обґрунтування комплексу засобів педагогічного стимулювання ЕПС молодших школярів у художньо-ігровій діяльності. На основі взаємодоповнюваності теоретичних досліджені з психології, педагогіки, мистецтвознавства може бути розроблена цілісна система ієрархізованих процесів формування ЕПС молодших школярів у художньо-ігровій діяльності з конкретизацією її на технологічному рівні. ЕПС молодших школярів ефективно розвивається за умови співвідношення її з художньо-ігровою діяльністю і є компенсаторною сферою духовного життя особистості, призначеною для утримування процесу життєдіяльності в оптимальному режимі і попередженні руйнівних впливів на о

Основний зміст роботи