Формування емоційної культури майбутніх менеджерів у навчально-виховному процесі - Автореферат

Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наукРобота виконана в Херсонському державному університеті, Міністерство освіти і науки України. Науковий керівник : доктор педагогічних наук, професор Барбіна Єлизавета Сергіївна, Херсонський державний університет, професор кафедри педагогіки та психології. менеджер культура емоційний Офіційні опоненти: доктор педагогічних наук, професор Гриньова Валентина Миколаївна, Науково-дослідний інститут педагогіки та психології імені В. О. Захист відбудеться „16” березня 2009 р. о 1500 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 64.053.06 у Харківському національному педагогічному університеті імені Г. С. З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Харківського національного педагогічного університету імені Г. С.У сучасному соціокультурному просторі вагомого значення набуває формування особистості майбутніх фахівців з високим рівнем емоційної культури, спроможних адекватно реагувати на стрімкі зміни в суспільстві, здатних вирішувати соціально-психологічні суперечності, постійно самовиховуючись та саморозвиваючись. Незважаючи на певну увагу науковців до вивчення й аналізу зазначеної проблеми, формування емоційної культури майбутніх менеджерів досі не стало предметом спеціального дослідження. Отже, актуальність, виявлені суперечності, недостатній рівень теоретичної дослідженості й практичної розробленості зазначеної проблеми зумовили вибір теми дослідження „Формування емоційної культури майбутніх менеджерів у навчально-виховному процесі”. Виявити особливості формування емоційної культури майбутніх менеджерів у навчально-виховному процесі вищих навчальних закладів. Гіпотеза дослідження ґрунтується на припущенні, що формування емоційної культури майбутніх менеджерів у навчально-виховному процесі набуває ефективності, якщо зазначений процес побудувати на основі науково обґрунтованої та експериментально перевіреної технології, яка передбачає: формування в студентів позитивної мотивації до емоційного розвитку; оволодіння майбутніми менеджерами системою знань про сутність і значущість емоційної культури та набуття вмінь щодо її реалізації; розвиток у студентів емпатичних, інтерактивних, перцептивних і рефлексивних здібностей; формування особистісного емоційного досвіду майбутніх фахівців.У першому розділі „Теоретичні питання формування емоційної культури майбутніх менеджерів” на основі аналізу наукової літератури визначено сутність поняття „емоційна культура майбутнього менеджера”, уточнено його структуру; виявлено особливості формування емоційної культури майбутніх менеджерів в сучасній освітній практиці університетів; теоретично обґрунтовано технологію формування емоційної культури майбутніх менеджерів. Аналіз вітчизняної та зарубіжної психолого-педагогічної літератури засвідчив, що генезис поняття „емоційна культура” трансформується в напрямі інтегрування з такими поняттями та категоріями: „емоції”, „почуття”, „культура”, „емоційне виховання”, „культура почуттів”, „культура емоцій”. На підставі теоретичного аналізу наукових джерел уточнено сутність дефініції „емоція” як базового компоненту емоційної культури, що відображає (у формі безпосередніх переживань) процес і результат практичної діяльності особистості, спрямований на задоволення її потреб та забезпечує динамічний інтерактивний звязок між індивідом і зовнішнім середовищем. Зясовано, що емоційна культура виконує всі ті функції, які властиві емоціям взагалі, а саме: адаптивну, що сприяє пристосуванню особистості до вимог життєдіяльності з боку її темпоритму; нормативну, яка полягає в тому, що засоби емоційного реагування не здійснюються інстинктивно, як прості відповіді на стимули, а базуються на певних емоційних стандартах; комунікативну, яка реалізується на основі усвідомлення ідентичності особистісних потреб, інтересів з потребами, інтересами інших членів цієї спільноти та сприяє ефективному спілкуванню; захисну, яка спрямована на захист та збереження людини від негативних впливів; конструктивну, яка позбавляє людську діяльність від буденності та “змушує” людину вийти за межі наявного сьогодення у сферу творчості; прогностичну, яка включає емоційне передбачення майбутнього, що створює оптимістичну спрямованість на досягнення поставленої мети; регулятивну, яка забезпечує адекватний прояв поведінки та активізує процес соціалізації особистості. Доведено, що емоційна культура, маючи поліфункціональний характер, спрямовується на забезпечення єдності психічного життя, його цілісності й неперервності, на створення цінності особистісного буття, сприяючи активізації процесу соціального становлення особистості (Г.

Основний зміст дисертації