Формування експортного потенціалу обробної промисловості України - Автореферат

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИУ роботі розкрито теоретико-методологічні основи управління формуванням експортного потенціалу обробної промисловості України, визначено сутність і структуру категорії формування експортного потенціалу, сформульовано засади процесного підходу до формування експортного потенціалу обробної промисловості та обґрунтовано необхідність державного управління цим процесом. На основі аналізу світового досвіду реалізації експортного потенціалу та побудованих моделей процесу формування експортного потенціалу обробної промисловості України „як є” та „як має бути” розроблено довгостроковий прогноз товарної структури експорту України до 2030 року. В работе раскрыты теоретико-методологические основы управления формированием экспортного потенциала обрабатывающей промышленности Украины, определена сущность и структура категории формирования экспортного потенциала, сформулированы основы процессного подхода к формированию экспортного потенциала обрабатывающей промышленности и обоснована необходимость государственного управления этим процессом. Современная теория управления (менеджмента) утверждает необходимость четкого управления любым процессом, так как только при условии наличия такого управления может быть достигнут необходимый результат; без управления процесс неправильно воспринимает поставленные цели, неверно привлекает и использует ресурсы, а его результат (выход) может быть непредсказуемым и, даже, отрицательным. Среди преимуществ процессного управления следует отметить следующие: идентификация процессов, которые протекают в системе, позволяет улучшить ее управляемость; моделирование процессов позволяет детализировать процессы, найти „узкие места” и оптимизировать их; описание функций, из которых состоит процесс, позволяет устанавливать показатели, с помощью которых можно оценивать как эффективность выполнения отдельных функций, так и эффективность всего процесса.Чи не найважливішу роль у цьому процесі має відігравати структурна перебудова експорту України, оскільки насамперед через неї можна забезпечити конкурентоспроможність економіки на світовому ринку. Разом з тим, вивіз із України традиційних сировинних товарів має свої межі й основна мета заходів і програм полягає у збільшенні вартісного обсягу вітчизняного експорту і, насамперед за рахунок продукції з підвищеним ступенем обробки, наукоємних товарів, технологій і послуг. Формування конкурентоспроможного виробничого та експортного потенціалу неможливе без адекватного механізму управління, що вирішальною мірою залежить від підвищення ролі держави в регулюванні процесів розширеного відтворення. Немає єдиного наукового підходу до методології та методики оцінки експортного потенціалу і його ефективності, а також будь-яких підходів до визначення та розгляду формування його як макроекономічного процесу. Дисертаційна робота виконувалася згідно з науковою тематикою досліджень Ради по вивченню продуктивних сил України НАН України і є невідємною частиною науково-дослідницьких робіт у відділі проблем розвитку промисловості, зокрема: за темою "Схеми-прогнози розвитку і розміщення продуктивних сил областей України, Автономної Республіки Крим, міст Київ і Севастополь до 2015 року", (номер державної реєстрації 0206U004084), виявлено шляхи формування експортного потенціалу регіонів України (Дніпропетровської, Житомирської, Закарпатської, Івано-Франківської, Київської, Луганської, Одеської, Полтавської, Херсонської областей та м.У першому розділі „Теоретико-методологічні засади формування експортного потенціалу обробної промисловості” запропоновано авторське бачення та розкрито сутність і зміст категорії експортного потенціалу, досліджено значення експортного потенціалу обробної промисловості як структурної ланки національної економіки, визначено сутність і цілі процесу формування експортного потенціалу обробної промисловості України. Автор визначає експортний потенціал обробної промисловості як здатність обробної промисловості виробляти конкурентоспроможну на світовому ринку високотехнологічну продукцію, що може подолати існуючі експортні барєри та бути ефективно продана за кордон. Україна має конкурентні переваги на світовому ринку за такою продукцією, як недорогоцінні метали та вироби з них, мінеральні продукти, механічне та електричне обладнання, продукція хімічної і повязаних з нею галузей промисловості тощо. Усвідомлення формування експортного потенціалу обробної промисловості як процесу, що має відповідні входи, виходи, використовує певні механізми та яким необхідно управляти, - це чи не найважливіший крок, який потрібно зробити для успішного розвязання поставленого в дослідженні питання про необхідність державного регулювання цього процесу.

2. Основний зміст роботи