Формування економічних взаємовідносин у зерновому підкомплексі - Автореферат

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ФОРМУВАННЯ ЕКОНОМІЧНИХ ВЗАЄМОВІДНОСИН У ЗЕРНОВОМУ ПІДКОМПЛЕКСІРобота виконана в Гуманітарному університеті “Запорізький інститут державного та муніципального управління” Науковий керівник - кандидат економічних наук, доцент Корецька Світлана Олександрівна, Гуманітарний університет “Запорізький інститут Державного та муніципального управління”, завідувач кафедри фінансів і банківської справи Офіційні опоненти - доктор економічних наук Крисанов Дмитро Федосович, Інститут економіки та прогнозування НАН України, провідний науковий співробітник відділу форм і методів господарювання в агропродовольчому комплексі (м. кандидат економічних наук, доцент, Воронянська Олена Владиленівна, Таврійська державна агротехнічна академія, Міністерство аграрної політики України, декан факультету обліку та аудиту (м. Захист відбудеться 24 травня 2006 р. о 13 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 08.804.01 в Дніпропетровському державному аграрному університеті за адресою: 49600, м.У звязку з цим нестабільність розвитку та спад ефективності виробництва у зерновій галузі, значні коливання валових зборів зерна по роках є проблемами, подолання яких вимагає здійснення комплексу заходів організаційно-економічного характеру. Виробництво зерна як складова частина зернового підкомплексу за суспільно-економічним значенням було і є пріоритетним напрямом на всіх етапах розвитку сільського господарства України. Україна має значні потенціальні можливості для нарощування експорту зерна. Вивченням і дослідженням проблем, повязаних з регулюванням процесу формування економічного механізму ринкових відносин і його функціонування з урахуванням особливостей перехідного періоду та регіональних умов агропромислового виробництва, займається багато вчених, серед яких С.С. Потребує негайного вирішення проблема побудови і функціонування агропромислової фінансової групи з виробництва, переробки й реалізації зерна.У першому розділі “Теоретичні основи розвитку економічних взаємовідносин у зерновому підкомплексі” досліджено й узагальнено теоретичні основи, сутність та особливості розвитку економічних взаємовідносин у зерновому підкомплексі й визначено основні напрями їх трансформації. Економічний механізм в умовах ринку повинен забезпечувати процес суспільного виробництва на основі таких основних ринкових категорій, як попит, пропозиція і конкуренція, за допомогою створення державою умов для приватної інвестиційної активності й економічного піднесення. Реалізація функції державного регулювання здійснюється у сфері фіскального контролю, контролю за цінами, бюджетної і кредитної допомоги вітчизняному виробництву продовольства (рис.1). У другому розділі “Розвиток економічних взаємовідносин у зерновому підкомплексі АПК” проаналізовано сучасний стан зернового підкомплексу АПК та особливості розвитку ринку зерна, основні передумови формування економічних взаємовідносин у зерновому підкомплексі. Витрати на виробництво зерна взяті за прийнятою на практиці структурою: витрати на оплату праці з відрахуваннями, насіння, мінеральні добрива, засоби захисту рослин, пальне і мастильні матеріали, автотранспорт, амортизація, витрати на організацію й управління виробництвом, накладні витрати, що включають відсоток банку за кредит та інші витрати.Економічні взаємовідносини виникають і формуються, насамперед, у процесі: планування виробничої діяльності, створення системи договірних відносин, здійснення маркетингової діяльності, розробки і застосування цінового механізму, розподілу прибутку, проведення взаєморозрахунків, фінансування й кредитування, оцінки діяльності субєктів господарювання тощо. Державне регулювання зернового підкомплексу здійснюється з метою: гарантованого забезпечення населення країни високоякісною сільськогосподарською продукцією і продовольством за рахунок вітчизняного виробництва; створення економічних умов для розвитку високої ефективності агропромислового виробництва, переробки продукції й обслуговування агропромислового комплексу; розвитку соціальної інфраструктури села для поліпшення якості життя сільських жителів; захисту вітчизняного сільського товаровиробника на зовнішньому ринку. Виділено сфери державного регулювання: ціноутворення на продукцію сільського господарства і продуктів її переробки, матеріально-технічні ресурси; товарна інтервенція на продовольчий і сировинний ринки; бюджетна, податкова та кредитна політика; система страхування в сільському господарстві; прогнозування розвитку агропромислового комплексу й орієнтування товаровиробників; захист вітчизняних товаровиробників агропромислового комплексу на світовому ринку, сприяння експорту сільськогосподарської продукції. Вивчення законодавчих основ і ефективної практики участі держави в економічних процесах дало змогу запропонувати модель економічних взаємовідносин у системі державного регулювання агропромисловим комплексом.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ