Формування економічних взаємовідносин у зерновому підкомплексі - Автореферат

Дніпропетровський державний аграрний університет Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наукДисертацію присвячено розробці науково-обґрунтованих основ формування економічних взаємовідносин у зерновому підкомплексі. Досліджено сутність та особливості формування економічних взаємовідносин у зерновому підкомплексі, теоретичні основи економічних взаємовідносин в АПК та тенденції розвитку зернового підкомплексу. Побудовано модель фінансової агропромислової групи з виробництва, переробки й реалізації зерна. Проведено оцінку економічної дієвості агропромислової інтеграції введенням комплексного показника, що розраховується як середній індекс коефіцієнтів товарності виробництва, асортименту продукції, якості зерна, сезонності виробництва, втрат продукції, виробничих витрат, прибутковості виробництва та коефіцієнта усуспільнення. Экономические взаимоотношения возникают и формируются, в первую очередь, в процессе: планирования производственной деятельности, создания системы договорных отношений, осуществления маркетинговой деятельности, разработки и применения ценового механизма, распределения прибыли, проведения взаиморасчетов, финансирования и кредитования, оценки деятельности субъектов ведения хозяйства и тому подобное.У звязку з цим нестабільність розвитку та спад ефективності виробництва у зерновій галузі, значні коливання валових зборів зерна по роках є проблемами, подолання яких вимагає здійснення комплексу заходів організаційно-економічного характеру. Виробництво зерна як складова частина зернового підкомплексу за суспільно-економічним значенням було і є пріоритетним напрямом на всіх етапах розвитку сільського господарства України. Україна має значні потенціальні можливості для нарощування експорту зерна. Вивченням і дослідженням проблем, повязаних з регулюванням процесу формування економічного механізму ринкових відносин і його функціонування з урахуванням особливостей перехідного періоду та регіональних умов агропромислового виробництва, займається багато вчених, серед яких С.С. Потребує негайного вирішення проблема побудови і функціонування агропромислової фінансової групи з виробництва, переробки й реалізації зерна.У першому розділі “Теоретичні основи розвитку економічних взаємовідносин у зерновому підкомплексі” досліджено й узагальнено теоретичні основи, сутність та особливості розвитку економічних взаємовідносин у зерновому підкомплексі й визначено основні напрями їх трансформації. Економічний механізм в умовах ринку повинен забезпечувати процес суспільного виробництва на основі таких основних ринкових категорій, як попит, пропозиція і конкуренція, за допомогою створення державою умов для приватної інвестиційної активності й економічного піднесення. Реалізація функції державного регулювання здійснюється у сфері фіскального контролю, контролю за цінами, бюджетної і кредитної допомоги вітчизняному виробництву продовольства (рис. У другому розділі “Розвиток економічних взаємовідносин у зерновому підкомплексі АПК” проаналізовано сучасний стан зернового підкомплексу АПК та особливості розвитку ринку зерна, основні передумови формування економічних взаємовідносин у зерновому підкомплексі. Витрати на виробництво зерна взяті за прийнятою на практиці структурою: витрати на оплату праці з відрахуваннями, насіння, мінеральні добрива, засоби захисту рослин, пальне і мастильні матеріали, автотранспорт, амортизація, витрати на організацію й управління виробництвом, накладні витрати, що включають відсоток банку за кредит та інші витрати.Економічні взаємовідносини виникають і формуються, насамперед, у процесі: планування виробничої діяльності, створення системи договірних відносин, здійснення маркетингової діяльності, розробки і застосування цінового механізму, розподілу прибутку, проведення взаєморозрахунків, фінансування й кредитування, оцінки діяльності субєктів господарювання тощо. Державне регулювання зернового підкомплексу здійснюється з метою: гарантованого забезпечення населення країни високоякісною сільськогосподарською продукцією і продовольством за рахунок вітчизняного виробництва; створення економічних умов для розвитку високої ефективності агропромислового виробництва, переробки продукції й обслуговування агропромислового комплексу; розвитку соціальної інфраструктури села для поліпшення якості життя сільських жителів; захисту вітчизняного сільського товаровиробника на зовнішньому ринку. Виділено сфери державного регулювання: ціноутворення на продукцію сільського господарства і продуктів її переробки, матеріально-технічні ресурси; товарна інтервенція на продовольчий і сировинний ринки; бюджетна, податкова та кредитна політика; система страхування в сільському господарстві; прогнозування розвитку агропромислового комплексу й орієнтування товаровиробників; захист вітчизняних товаровиробників агропромислового комплексу на світовому ринку, сприяння експорту сільськогосподарської продукції.

2. Основний зміст роботи