Формування екологічної свідомості студентів природничих факультетів у процесі навчально-виробничої практики - Автореферат

Кіровоградський державний педагогічний університет імені Володимира Винниченка Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наукДисертацію присвячено проблемі формування екологічної свідомості студентів природничих факультетів у процесі навчально-виробничої практики. Проведено психолого-педагогічний аналіз основ формування екологічної свідомості у студентів природничих факультетів у процесі навчально-виробничої практики. Уточнено поняття “екологічна свідомість”; виокремлено його структуру; розглянуто специфіку, зміст та ознаки екологічної свідомості; визначено сутність і зміст формування екологічної свідомості майбутніх педагогів. На основі визначених теоретико-методологічних підходів обґрунтовано модель комплексу педагогічних умов формування екологічної свідомості, визначено основні координати цієї моделі та функціональний склад. Розвязання завдань обґрунтування моделі комплексу педагогічних умов формування екологічної свідомості студентів природничих факультетів та їх реалізація в процесі навчально-виробничої практики дозволили максимізувати педагогічний вплив на формування кожної складової структури екологічної свідомості, суттєво вплинути на характер екологічної та професійної діяльності майбутніх учителів біології.Динаміка професіоналізму майбутніх педагогів у позитивний бік можлива в тому разі, якщо процес екологічної підготовки студентів у вищій школі буде орієнтуватися на систематичну роботу з формування екологічної свідомості не лише в процесі аудиторних занять, але й у ході навчально-виробничої практики. Недостатність вивчення педагогічного впливу засобів навчально-виробничої практики для формування екологічної свідомості в майбутніх учителів біології висунули проблему дослідження - визначення комплексу педагогічних умов, що стимулюють можливості навчально-виробничої практики у формуванні екологічної свідомості студентів природничих факультетів. Важливість й актуальність цієї проблеми, а також її недостатня теоретична обґрунтованість і практична розробленість стали основою для визначення теми дисертаційного дослідження “Формування екологічної свідомості студентів природничих факультетів у процесі навчально-виробничої практики”. Мета дослідження полягає в теоретичній розробці, методичному обґрунтуванні та експериментальній перевірці педагогічних умов, які визначають ефективність формування екологічної свідомості майбутніх учителів біології в процесі навчально-виробничої практики. Гіпотеза дослідження: процес формування екологічної свідомості майбутніх учителів біології буде успішним, якщо під час організації та проведення навчально-виробничої практики надати цілям практики особистісний смисл і забезпечити позитивну мотивацію студентів у оволодінні узагальненими екологічними знаннями й уміннями використовувати їх при розвязанні практичних завдань; структурувати практичну підготовку за змістом моделі комплексу педагогічних умов майбутніх учителів; активізувати діяльність студентів на основі особистісно-зорієнтованого й діяльнісного підходів до організації навчально-виробничої практики й урізноманітнити форми і методи екологічного виховання; використовувати педагогічну технологію формування екологічної свідомості студентів природничих факультетів.У першому розділі “Теоретичні основи формування екологічної свідомості студентів природничих факультетів у процесі навчально-виробничої практики” аналізується стан проблеми у вітчизняній та зарубіжній літературі; конкретизується сутність понять “свідомість”, “екологічна свідомість”, розглядаються різні підходи до визначення їх сутнісних ознак, показників, рівнів; визначаються педагогічні умови, що забезпечують результативність формування екологічної свідомості студентів природничих факультетів у ході навчально-виробничої практики. Аналіз різних трактувань поняття “екологічна свідомість” дозволив говорити про те, що екологічна свідомість вбирає в себе кілька спрямувань: світоглядне, в основі якого лежить матеріалістичне осмислення єдності суспільства і природи; екологічне, основу якого творить положення про визначальне значення способу виробництва матеріальних благ залежно від рівня розвитку виробничих сил і характеру виробничих відносин; морально-естетичне, характеризоване певними моральними нормами, які регулюють поведінку людини у спілкуванні з природою; правове, що визначається нормативними актами природоохоронного законодавства, у яких відображені інтереси всього суспільства.

2. Основний зміст дисертації