Формування ефективного законодавства у сфері адміністративного нагляду органів виконавчої влади щодо забезпечення безпеки життєдіяльності населення: окремі наукові підходи - Статья

ФОРМУВАННЯ ЕФЕКТИВНОГО ЗАКОНОДАВСТВА У СФЕРІ АДМІНІСТРАТИВНОГО НАГЛЯДУ ОРГАНІВ ВИКОНАВЧОЇ ВЛАДИ ЩОДО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ БЕЗПЕКИ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ НАСЕЛЕННЯ: ОКРЕМІ НАУКОВІ ПІДХОДИЗмінами до Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 03.11.2016 № 1726-УІІІ [1], які набули чинності 01.01.2017 року, було передбачено лібералізацію системи державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності. Зокрема, перелік основних принципів державного нагляду (контролю) було доповнено такими принципами як гарантування прав та законних інтересів кожного субєкта господарювання; неприпустимості проведення перевірок субєктів господарювання за безпідставними заявами; невтручання органу державного нагляду (контролю) у діяльність субєкта господарювання, якщо вона здійснюється у межах закону; відповідальності органу державного нагляду (контролю) та його посадових осіб за шкоду, заподіяну субєкту господарювання внаслідок порушення вимог законодавства, порушення прав та законних інтересів субєкта господарювання; презумпції правомірності діяльності субєкта господарювання у разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акту, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів допускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обовязків субєкта господарювання та/або повноважень органу державного нагляду (контролю); орієнтованості державного нагляду (контролю) на запобігання правопорушенням у сфері господарської діяльності; недопущення встановлення планових показників чи будь-якого іншого планування щодо притягнення субєктів господарювання до відповідальності та застосування до них санкцій; здійснення державного нагляду (контролю) на основі принципу оцінки ризиків та доцільності. 5 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» планові заходи державного нагляду (контролю) здійснюються органом державного нагляду (контролю) за діяльністю субєктів господарювання, яка віднесена: до високого ступеня ризику - не частіше одного разу на два роки; до середнього ступеня ризику - не частіше одного разу на три роки; до незначного ступеня ризику - не частіше одного разу на пять років. Разом з тим, необхідне приведення у відповідність постанов Кабінету Міністрів України, якими визначено періодичність здійснення планових заходів державного нагляду (контролю) за субєктами господарювання, залежно від ступеня ризику, що передбачає проведення насамперед їх моніторингу. 22 Закону України «Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку» від 08.02.1995 № 39/95-ВР [5] державний нагляд за дотриманням законодавства, умов документів дозвільного характеру, норм, правил і стандартів з ядерної та радіаційної безпеки, вимог фізичного захисту ядерних установок, ядерних матеріалів, радіоактивних відходів, інших джерел іонізуючого випромінювання, обліку та контролю ядерних матеріалів та інших джерел іонізуючого випромінювання, включаючи примусові заходи (державний нагляд) є складовою державного регулювання безпеки використання ядерної енергії.Проведене дослідження особливостей закріплення у чинному законодавстві мети адміністративного нагляду у певних сферах забезпечення життєдіяльності населення свідчить про легалізацію переважно триєдиної мети такого виду нагляду - поєднання превенції, правоохоронної та правозахисної спрямованості. Поряд із цим у деяких нормативно-правових актах потребують додаткового врегулювання загальні питання щодо здійснення контролю та нагляду у певних сферах життєдіяльності населення, починаючи з виділення та закріплення цих функцій та мети здійснення відповідних заходів. Специфіка кожного підвиду адміністративного нагляду у сфері забезпечення життєдіяльності населення визначає пріоритетність або паритет вказаних напрямків у закріпленні мети нагляду.