Формування ефективної експортоорієнтованої моделі економічного розвитку України - Автореферат

Складні завдання, які постали перед Україною в контексті реалізації стратегічного курсу на європейську інтеграцію, вимагають невідкладної розробки та втілення в життя ефективної моделі економічного розвитку, яка повинна, з одного боку, орієнтуватись на світові досягнення, враховувати внутрішні особливості та основні тенденції світогосподарських процесів, а з іншого, - забезпечувати якісний випереджаючий розвиток та реалізацію національних інтересів економіки. За цих обставин експорт повинен розглядатись не як компенсатор недостатнього внутрішнього попиту, а як інструмент забезпечення розширеного ринкового простору для реструктуризованих галузей і виробництв, готових до інтенсивної міжнародної конкуренції. Фундаментальні теоретичні та емпіричні дослідження ролі експорту в економічному зростанні країни, механізмів його державного сприяння та формування ефективної експортної структури, рівнів торговельної відкритості знайшли відображення у працях зарубіжних учених Б. Проблеми зовнішньої торгівлі України, її порівняльних та конкурентних переваг, чинники розвитку експорту та шляхи нарощування конкурентоспроможного експортного потенціалу досліджуються у працях вітчизняних науковців В. Проведений у дисертації теоретичний аналіз моделей, повязаних з економічним розвитком країни, передумов їх виникнення і різних підходів до визначення сутності та критеріїв дозволив автору систематизувати моделі економічного розвитку за основними ознаками: ключовий фактор господарського зростання (модель лінійних стадій розвитку Ростоу, економічного зростання Харрода-Домара, структурних трансформацій Льюіса, зовнішньої залежності, вільного ринку, збалансованого/незбалансованого росту, ендогенного зростання, сталого розвитку), рівень торговельної відкритості та значення зовнішнього фактора (експортоорієнтована, імпортозамінна), особливості певної країни чи групи країн (східно-азійська, японська, китайська, найбільш багатих країн сімки та ін.), рівень промислового розвитку (доіндустріальна, індустріальна, постіндустріальна), співвідношення ролі держави і приватного сектора в економіці (класична модель вільної ринкової конкуренції, державно-монополістична, етатистська, неоконсервативна), ступінь державного втручання в економіку (централізовано-планова, ринкова, змішана).Надвисока і нераціональна залежність зовнішньої торгівлі України від російського ринку (18% експорту та 41% імпорту), яка пояснюється його великою місткістю, помітно нижчим рівнем конкуренції в порівнянні з ринками розвинутих країн, відносно низьким рівнем транспортних витрат, подібністю структур споживання, наявністю усталених виробничо-торговельних звязків між підприємствами обох країн, створює загрозу для виходу вітчизняних експортерів на нові, перспективніші ринки збуту, нарощування високотехнологічного імпорту з розвинутих країн. Виходячи з цього, автором запропоновано відповідні обєктивним потребам розвитку національної економіки інструменти державного сприяння експорту (фінансові, митно-тарифні, податкові, інвестиційні, інституційні), які повинні бути спрямовані на пряме зниження стимулів для вивозу сировинних товарів і на ті стадії експортного виробництва, де створюється перспективний, конкурентоспроможний продукт, узгоджуватись з нормами та принципами СОТ. Дисертант науково обґрунтовує, що загалом приєднання до ЄС десяти нових членів матиме позитивний ефект на обсяги українського експорту в довгостроковому періоді завдяки уніфікації митного тарифу (зокрема, спільного застосування Генералізованої системи преференцій щодо України), торговельно-адміністративних правил (зокрема, технічних стандартів), пожвавленню економічної конюнктури розширеного ринку та сприятиме нарощуванню продукції з високим ступенем обробки. Автором за допомогою економетричного моделювання здійснена кількісна оцінка впливу прямих іноземних інвестицій, валютного курсу, індексів світових цін на мінеральну продукцію, руди і метали, а також відсоткових ставок за кредити вітчизняним товаровиробникам на обсяги сукупного товарного експорту України та доведено, що найбільший вплив на його зростання мають прямі іноземні інвестиції (пряма залежність), оскільки вони є джерелом не лише додаткового капіталу, а й нових знань, маркетингових навичок, науково-технічного, управлінського і виробничого досвіду, технологічного трансферу, що дає можливість підвищити продуктивність праці і якість виробництва, конкурентоспроможність товарів на світовому ринку, стимулювати технологічні нововведення та інновації і на цій основі забезпечити нарощування ефективного експортного потенціалу.