Формування бюджетів фондів загальнообов’язкового соціального страхування в Україні - Курсовая работа

Власники майна, вступаючи між собою у виробничі відношення, переживали страх за його цілість, за можливість знищення або втрати в звязку зі стихійними лихами, пожежами, грабежами й іншими непередбаченими небезпеками економічного життя. Якби кожний окремо узятий власник спробував відшкодувати збиток за свій рахунок, то він був би змушений створювати матеріальні або грошові резерви, рівні по розміру вартості свого майна. Тим часом життєвий досвід, заснований на багаторічних спостереженнях, дозволив зробити вивід про випадковий характер настання надзвичайних подій і нерівномірності нанесення збитку. В умовах сучасного суспільства страхування перетворилося в загальний універсальний засіб страхового захисту усіх форм власності, прибутків і інших інтересів підприємств, організацій, фермерів, орендарів, громадян. Термін “страхування”, що виражає перерозподільні відношення, із приводу відшкодування збитку, варто відрізняти від інших значень цього слова.Вона нараховує трохи більше 100 років і бере свій початок з Германії, де протягом 1883 - 1889 років було прийнято низку законів про організацію державного соціального страхування робітників. Тепер майже повсюдно в тій чи іншій формі існує державна система соціального страхування. Перші страхові закони в Україні, яка була складовою частиною Російської імперії, появились на початку ХХ століття як захисна реакція урядових структур на вимоги робітників створити гарантовані правила соціальної захищеності на виробництві. В 1912 році були прийняті на державному рівні закони "Про забезпечення робітників на випадок захворювання", "Про страхування робітників від нещасних випадків на виробництві" і ряд інших. Після 1917 року соціальне страхування в Україні розвивалось в єдиному руслі всіх республік Радянського Союзу.Страхування завжди передбачає акумулювання коштів багатьох осіб (учасників страхування) у спеціальних цільових фондах, які управляються юридичною особою, що має на це право. Тому страхові відносини завжди складаються з приводу умов формування і використання коштів цільового страхового фонду. Страхування - це вид цивільно-правових відносин, щодо захисту майнових інтересів громадян та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок фондів, що формуються шляхом сплати громадянами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків) та доходів від розміщення коштів цих фондів. Страховики - це організація, яка згідно з отриманою ліцензією бере на себе за певну плату, зобовязання у разі настання страхового випадку відшкодувати страхувальникові чи особам, яким був завданий збиток та виплатити страхову суму. Страхувальники - юридичні особи та дієздатні громадяни, які уклали із страховиками договори щодо страхування свого власного інтересу або інтересу третьої особи, сплачують страхові премії і мають право (за договором або за законом) на отримання компенсації (відшкодування) при настанні страхового випадку.За формою соціальне страхування може бути: - Добровільне - страхування громадян, які займаються підприємницькою діяльністю, заснованою на особистій власності та винятково особистій праці, а також інших громадян, які мають свідоцтво на право займатися індивідуальною діяльністю, та їхніх помічників; Розрізняють дві сфери страхової діяльності - соціальне та комерційне страхування, які взаємно доповнюють одне одного. Соціальне страхування ґрунтується на принципі колективної солідарності та створення громадських страхових фондів за рахунок зборів обовязкових страхових внесків і призначене для того, щоб забезпечити мінімум соціального захисту особам, які досягнули пенсійного віку, потребують медичної допомоги, інвалідам, безробітним.Загальнообовязкове державне соціальне страхування у звязку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, передбачає матеріальне забезпечення громадян у звязку з втратою заробітної плати (доходу) внаслідок тимчасової втрати працездатності (включаючи догляд за хворою дитиною, дитиною-інвалідом, хворим членом сімї), вагітності та пологів, догляду за малолітньою дитиною, часткову компенсацію витрат, повязаних із народженням дитини, смертю застрахованої особи або членів її сімї, а також надання соціальних послуг за рахунок бюджету Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, що формується шляхом сплати страхових внесків власником або уповноваженим ним органом, громадянами, а також за рахунок інших джерел, передбачених Законом. 2) Застрахована особа - найманий працівник, а у випадках, передбачених цим Законом, також інші особи (громадяни України, іноземці, особи без громадянства та члени їх сімей, які проживають в Україні, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обовязковість якого надана Верховною Радою України), на користь яких здійснюється загальнообовязкове державне соціальне страхування у звязку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зум

Зміст

Вступ

1. Теоретичні основи соціального страхування

1.1 Історія виникнення і розвитку соціального страхування

1.2 Сутність соціального страхування

1.3 Види соціального страхування

2. Формування бюджетів фондів загальнообовязкового соціального страхування

2.1 Аналіз виконання і формування бюджету фонду обовязкового соціального страхування від тимчасової непрацездатності

2.2 Аналіз виконання і формування бюджету фонду обовязкового соціального страхування на випадок безробіття

2.3 Аналіз виконання і формування бюджету Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань

2.4 Аналіз виконання і формування бюджету фонду солідарної системи обовязкового державного пенсійного страхування України (Пенсійний фонд)

3. Удосконалення системи соціального страхування

Висновки

Перелік посилань

Додатки