Формування антикризового механізму стабілізації та стійкого розвитку машинобудівних підприємств - Автореферат

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук формування антикризового механізму стабілізації та стійкого розвитку машинобудівних підприємствЗахист дисертації відбудеться «15» квітня 2011 р. о 13 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 55.051.01 в Сумському державному університеті за адресою: 40007, м. З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Сумського державного університету (40007 , м. У дисертаційній роботі вдосконалено визначення термінів «криза» та «антикризовий менеджмент», уточнено сутність та зміст реструктуризації підприємства, окреслено її види і підвиди, удосконалено їх класифікацію та введено поняття інтеграційно-санаційної реструктуризації. Розроблено рекомендації по обґрунтуванню найбільш суттєвих показників діагностики кризового стану машинобудівного підприємства з використанням кореляційно-регресійного аналізу. Розроблено комплексну систему антикризового моніторингу на основі використання тригонометричних функцій, яка включає в себе найбільш значимі показники та дозволяє в математично обґрунтованих інтервалах та в антикризових термінах інтерпретувати економічні результати діяльності підприємства.Відсутність ефективної системи антикризового моніторингу як в загальнодержавному масштабі, так і на рівні окремого підприємства досить часто призводить до виникнення і посилення кризових явищ на підприємствах. Розвиток ринкових відносин, з одного боку, сприяє підвищенню ефективності виробництва, а з іншого - збільшує ризик виникнення кризових ситуацій на будь-якому етапі життєвого циклу підприємства. Негативні наслідки лібералізації цінової політики і пониження конкурентоспроможності підприємств, що виникли на початковому етапі ринкових реформ, істотно загострили проблему неплатоспроможності багатьох вітчизняних підприємств. Базові теоретичні основи антикризового управління підприємством, санації та реструктуризації, діагностики та основи управління підприємством в умовах кризи висвітлено в наукових працях вітчизняних та зарубіжних вчених: Е. Має місце певна прогалина в дослідженнях, направлених на синтез системи антикризового управління на основі генерування та відбору найбільш ефективних заходів санації та реструктуризації машинобудівних підприємств, поліпшення методів діагностики криз на основі антикризового моніторингу, необхідна розробка ефективних методів виходу підприємств, яким загрожує банкрутство, із кризового або передкризового стану.Теоретичне дослідження дефініції «реструктуризація», дозволили автору напрацювати своє бачення цього терміну, яке може бути зведене до наступного: реструктуризація - це процес взаємозвязаних змін в структурі активів, пасивів і (або) функцій підприємства, направлений на подолання (запобігання) кризи в розвитку підприємства забезпечення його платоспроможності, стійкої довгострокової діяльності, реалізацію нових потенційних можливостей прибуткового зростання. Такий підхід до визначення терміну «реструктуризація» є більш точним за рахунок включення в нього наступних характеристик: чіткого окреслення кінцевої мети реструктуризації, якою є збільшення ринкової вартості підприємства; визначення більш точних часових меж проведення реструктуризації (в середньому 2..3 роки); представлення процесу реструктуризації як масштабного та витратного процесу, який стосується всього підприємства в цілому, а не його окремих ланок; націленість підприємства на стратегічні зміни: підвищення інвестиційної привабливості бізнесу, закріплення існуючих та розширення нових ринкових позицій підприємства та підвищення конкурентоспроможності продукції, що виробляється; використання системного підходу до реструктуризації, який передбачає розгляд обєкту реструктуризації як сукупності взаємозвязаних та взаємодоповнюючих елементів, які мають вхід, вихід, звязки з зовнішнім середовищем та зворотній звязок. У другому розділі «Розвиток методів аналізу та прогнозування кризового стану машинобудівного підприємства» доведено, що виробничо-комерційну діяльність машинобудівного підприємства більшою чи меншою мірою можна охарактеризувати з використанням різних досить відомих методичних підходів (моделей), але їх використання на практиці не завжди адекватно відображає зміну фінансового стану підприємства (табл.2). На думку автора, в контексті цього дослідження слід виділити дві основні групи показників, які в основному і визначають оцінку рівня виробничо-підприємницької діяльності підприємства і його фінансової стійкості: а) показники ринкового успіху продукції підприємства; б) показники виробничо-фінансової стійкості підприємства в ринковому середовищі.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ