Православне духовенство в Україні в перші місяці встановлення радянської влади. Носій реакційної ідеології поваленого експлуататорського ладу. Боротьба з духовенством та його впливом. Тотальне стеження за священнослужителями і релігійним активом.
При низкой оригинальности работы "Формування агентурної мережі у середовищі православного духовенства органами ВУЧК-ГПУ УСРР", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
Формування агентурної мережі у середовищі npaвославного духовенства органами ВУЧК-ГПУ УСРРПроте, ліквідувати духовенство методами «червоного терору» в ході громадянської війни не вдалося, а масове закриття церков і монастирів настільки ускладнило становище більшовицької влади, що останній довелося вдатися до коригування своєї антирелігійної політики. Наприклад, циркуляр НКВС УСРР, у структурі якого перебувало ГПУ, від 30 січня 1925 р., застерігаючи місцеві органи влади від грубого адміністрування і тиску на духовенство, водночас наголошував, що це «неповинно відволікати від головної мети відокремлення церкви від держави - попередження можливості використовувати релігію і церкву в інтересах збереження класового ладу і ослаблювати пильність за тим, щоб церква і релігійні громади не перетворили релігію в знаряддя контрреволюції» [2, 7]. Підготовкою інформації займалися губернські (пізніше - окружні) відділи ГПУ Вона надсилалася в ГПУ УСРР до Харкова, головам губвиконкомів, секретарям територіальних партійних комітетів, відділам ГПУ сусідніх губерній (якщо цього потребувала оперативна обстановка). Встановлювалося три категорії: 1) агент зовнішнього спостереження (штатний секретний співробітник, що працював по лінії оперативного відділу); 2) інформатор (особа, здебільшого, лояльна до радянської влади, завербована або введена в організацію, установу, помешкання по лінії інформаційного відділу); 3) освідомлювач (особа, завербована з ворожого середовища або введена в антирадянську організацію для висвітлення її діяльності й перебувала в підпорядкуванні секретного та контррозвідувального відділів) [5, 27-28]. У розпорядженні співробітників органів держбезпеки були конспіративні квартири, на яких у визначений час вони зустрічалися з агентами, отримували інформацію, давали чергові завдання.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы