Особливості становлення особистості в підлітковому віці та в ранній юності. Самооцінка як елемент самосвідомості та її роль у формуванні та житті особистості. Фактори та умови, що впливають на формування адекватної самооцінки в учбовій діяльності.
При низкой оригинальности работы "Формування адекватної самооцінки учнів засобами учбової діяльності на уроках хімії", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
Чернігівський державний педагогічний університет імені Т.Г. Курсова робота на тему: “Формування адекватної самооцінки учнів засобами учбової діяльності на уроках хімії” Виконала студентка 31 групи хіміко-біологічного факультетуНавчально-виховний процес у старшій школі складається із ряду навчальних дисциплін, програмами яких передбачено не тільки засвоєння спеціальних знань, а й становлення школяра як особистості. Оскільки, системоутворюючим ядром особистості є самооцінка, яка багато в чому визначає життєві позиції людини, рівень її домагань, всю систему оцінок, дослідження її як особливої сходинки розвитку самосвідомості є однією з найважливіших задач психологічної науки. Але самооцінка виступає не тільки в якості регулятора відносин індивіда до самого себе, але і як один з найважливіших факторів що впливають на здатність особистості включатися специфіку її групових звязків. На даний момент основним завданням вчителя, працюючи в колективі школярів, полягає у формування адекватної самооцінки учнів, яка, в свою чергу має стимулювати розвиток пізнавальної самостійності в них. Актуальною проблемою залишається зясування умов, що впливають на формування адекватної самооцінки та корегування неадекватної, оскільки, завищена або занижена самооцінка дитини негативно впливає на залучення школяра до навчального процесу і шкодить формуванню взаємовідносин між однолітками. самооцінка особистість підлітковий учбовийПідлітки включаються у різні види суспільно корисної діяльності, що розширює сферу їхнього спілкування, можливості засвоєння соціальних цінностей, сприяє формуванню моральних якостей особистості [8]. У підлітковому віці провідними видами діяльності є міжособистісне спілкування з дорослими і ровесниками, суспільно корисна праця і навчання, що позитивно позначається на розвитку психіки та особистості загалом. Якщо у спілкуванні з дорослими підліток засвоює суспільно значущі критерії оцінок, цілі та мотиви поведінки, способи аналізу навколишньої дійсності і способи дій, то спілкування з ровесниками є своєрідним випробуванням себе у сфері особистісної, зокрема специфічної моральної, проблематики. У спілкуванні з дорослими підліток завжди перебуває в позиції молодшого, певною мірою підкореного, а за таких умов не всі морально-етичні норми можуть бути ним засвоєні та апробовані. У підлітків виникає інтерес до себе, якостей своєї особистості, потреба оцінити, порівняти себе з іншими, розібратися у своїх почуттях і переживаннях.В результаті самооцінка складається з безлічі компонентів, з оцінок самого себе через різні прояви і має суперечливий характер [2]. Адекватність характеризує самооцінку відносно її відповідності чи розходження з фактичною мірою відповідної якості у субєкта самооцінка. Важливим критерієм ступеня адекватності самооцінки людини може бути порівняння цієї самооцінки з оцінками оточуючих. Випадки антагонізму між самооцінкою і рівнем домагань дитини, з одного боку, і його можливостями - з іншою, що свідчать про залежність, самооцінки від результатів його діяльності, що обєктивувалися, не є типовими для формування особистості навіть в підлітковому віці. Самооцінка, що склалася, є також результат зіставлення того, що людина бачить в собі, з тим, що він бачить в інших до (оцінка оточуючих), і з тим, що, по його припущенню, бачать в ньому інші (очікувана оцінка) [20].Анкета первинного виявлення здібностей учнів методом експертних оцінок передбачає 65 тверджень, які розподілені за шістьма блоками які характеризують особистість за загальними та спеціальними здібностями, зокрема, за індивідуально-психологічними якостями, частковими властивостями (уважність, чутливість) здатністю людини мислити (ширина, глибина, якість, послідовність, самостійність, критичність, гнучкість мислення), вольовими якостями (ініціативність, рішучість, наполегливість, вміння володіти собою, переборювати труднощі) та якостями памяті (швидкість, міра, повнота запамятовування та відтворення) та інше. Інтерпретація результатів здійснюється на основі співставлення даних отриманих від піддослідного та експертів, в якості яких виступають батьки та класний керівник. Дані отримані за результатами дослідження від піддослідного та експертів обробляються, сівставляються і наносяться на циркораму у вигляді графіків. Результати, отримані при проведені даної методики, були оцінені експертами (шість осіб). Аналізуючи дані одержані за результатами дослідження у піддослідного Копиш Вікторії (13 років) спостерігається тенденція до неадекватності в самооцінці.Являючись фундаментальним поняттям психології особистості, “самооцінка” як термін використовується досить широко і багатозначно. Таким чином, самооцінка визначається як судження людини про ступінь наявності у неї відповідних якостей, властивостей у співвідношенні з відповідним еталоном. Самооцінка, будучи важливою умовою формування особистості виступає як один з показників її розвитку.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы