Формування і використання трудового потенціалу сільскогосподарських підприємств - Автореферат

Харківський державний аграрний університет ім. ЯРОВА ВАЛЕНТИНА ВАСИЛІВНА ФОРМУВАННЯ І ВИКОРИСТАННЯ ТРУДОВОГО ПОТЕНЦІАЛУРоботу виконано в Харківському державному аграрному університеті імені В.В. Докучаєва, Міністерство аграрної політики України. Офіційні опоненти: доктор економічних наук, Калінчик Микола Володимирович, Кабінет Міністрів України, головний спеціаліст; Москаленко Анатолій Михайлович, Чернігівський державний інститут економіки і Управління Міністерства освіти і науки України, декан аграрного факультету, завідувач кафедри економіки сільського господарства і аграрного менеджменту. Захист дисертації відбудеться “23” травня 2001 р. о 12 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 64.803.01 в Харківському державному аграрному університеті ім.В аграрному секторі економіки трудовий потенціал як найважливіша складова його виробничого потенціалу використовується з низькою ефективністю, продуктивність праці має сталу тенденцію до падіння. На сучасному етапі розвитку сільського господарства предявляються нові вимоги до формування і використання трудового потенціалу, викликає необхідність створення дійових стимулів і механізмів активізації потенціалу особистості і суспільної праці. Протиріччя в сфері праці і зайнятості, які обумовлені недоліками у функціонуванні господарського механізму і системи управління економікою, відставанням розвитку соціальної сфери, витратами на моральне і трудове виховання, з одного боку, і виникненням ряду принципово нових проблем у сфері зайнятості - з іншого, потребують серйозної перебудови існуючих механізмів формування і забезпечення ефективності використання трудового потенціалу. Дослідження проводилися з використанням як традиційних методів статистико-економічного аналізу, так і сучасних економіко-математичних методів з використанням ПЕОМ і стандартних прикладних пакетів програм: монографічного та абстрактно-логічного (при вивченні теоретичних проблем формування і використання трудового потенціалу); статистичного спостереження і зведення даних, абсолютних і відносних величин (для характеристики зайнятості і процесів відтворення сільського населення); статистичного групування, індексного аналізу, рядів динаміки (при аналізі інтенсифікації сільськогосподарського виробництва); кореляційного аналізу і прогнозних моделей (для оцінки перспектив демографічного розвитку Харківської області); графічний метод. Наукова новизна одержаних результатів полягає в розробці методологічних і практичних рекомендацій щодо ефективного використання трудового потенціалу сільськогосподарських підприємств Харківської області в умовах становлення та розвитку ринкових відносин, функціонування господарств на засадах приватної власності та колективних форм організації праці.Висновки та пропозиції.Трудовий потенціал сільськогосподарських підприємств - це сукупна чисельність громадян працездатного віку з притаманними їм демографічними, соціальними, духовними характеристиками та якостями, які здатні та мають намір провадити трудову діяльність у межах і за допомогою існуючої у суспільстві системи відносин. Кількісна сторона трудового потенціалу створюється чисельністю працездатного населення (трудові ресурси) і кількістю робочого часу, яку відпрацьовує працездатне населення при даному рівні інтенсивності праці. У другому розділі “Формування і аналіз використання трудового потенціалу” проаналізовано сучасний стан сільського господарства, фактори формування трудового потенціалу, зайнятість сільського населення і використання трудових ресурсів Харківської області. Запропонована методика відрізняється від існуючих такими положеннями: теоретичною основою є вивчення поглядів і додаткова оцінка наукового значення думок експертів; методом екстраполяції економічних показників у часі для кожного фактора, включеного в модель, були розраховані перспективні значення на прогнозний період, рівні яких використані в багатофакторній кореляційній моделі; враховані зміни, які відбуваються в процесах відтворення сільського населення; зрушення у віковій структурі; показники вікової смертності; міграційний обмін між міською і сільською місцевостями; майбутня зміна соціально-економічних умов; показник життєвості населення; дітородну активність жінок фертильного віку; автокореляцію і мультиколінеарність даних.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ