Розгляд читання як виду комунікативно-пізнавальної діяльності. Вивчення основних етапів розвитку навичок читання молодших школярів, особливостей читання вголос і мовчки. Наведення методики роботи над художнім твором та організації позакласного читання.
ТЕОРЕТИКО-МЕТОДИЧНІ ОСНОВИ ЧИТАННЯ.Спеціально навчальні (за розділами програми): удосконалення техніки читання (спосіб читання, правильність, темп, виразність), щоб забезпечити становлення відповідних якостей читання (свідомість, правильність, швидкість, виразність); робота з текстом (формування вмінь повноцінно сприймати художні й науково-пізнавальні тексти; виховання розвинутого читача, здатного розуміти дійові особи, їх поведінку, авторську думку, висловлювати оцінні судження про зміст та образні засоби твору; забезпечення ефективної роботи з текстом; розвиток в учнів інтересу до книжок, до самостійного читання, читання будь-якого тексту і вибору книжки); Будова створених ним читанок «Родное слово» і «Детский мир» ствердила такі вимоги до добору і розміщення матеріалу для читання дітям молодшого віку: бути цікавим і доступним, служити поступовому розвиткові дітей, їхніх уявлень і почуттів. Разом з цим в існуючих зараз читанках втілена й інша думка видатного педагога - про роль наочності навчання, яке виявляється у спостереженнях над явищами природи, а також у читанні науково-пізнавальних текстів про предмети. З метою досягнення результативності мовчазного читання необхідно: а) поставити мету чи дати завдання перед читанням мовчки: знайти в тексті відповідь на певне запитання; прочитати й переказати прочитане; прочитати й пояснити заголовок статті; скласти план прочитаного; поділити текст на частини; дібрати малюнки до прочитаного; знайти й виписати з тексту окремі уривки тощо;Аналіз фактичного і образного змісту тексту в поєднанні із розбором художніх засобів та мовних особливостей разом з читанням: відповіді на запитання, вибіркове читання; постановка запитань до тексту (під керівництвом вчителя і самостійно); виділення основних компонентів сюжетної лінії (композиційний аналіз); розбір частин тексту - читання, відповіді на запитання, читання та зясування діалогів, переказ, визначення головної думки (ідеї), добір заголовків; складання плану (запис на дошці), визначення його структури (зачин, основна подія, кінцівка); словесне малювання, переказ прочитаного в цілому (подальше усвідомлення фактичного змісту тексту, засвоєння лексики) - репродуктивний, вибірковий, стислий перекази, переказ із перебудовуванням діалогів у розповідну форму: робота за картинкою (впізнавання та переказ епізодів, опис), діафільмом (опис, розповідь окремих епізодів, співвіднесення із текстом); опрацювання логічної партитури, читання тексту (визначення логічного центру залежно від ідеї, логічних наголосів); екранізація. Підготовча робота до читання - у короткій вступній бесіді чи розповіді вчитель може стисло ввести учнів у коло тих обставин, за яких відбувається описана у творі подія, створити певний настрій, викликати почуття для відповідного сприймання твору, пояснити необхідні для розуміння змісту слова. Під час підготовки до читання доцільно визначити структуру тексту - поділити його на смислові частини, при читанні відокремлювати їх, роблячи паузи, логічні наголоси на найважливіших місцях. Заслуговує на увагу почергове читання тексту вчителем та учнями, вголос чи мовчки, прослуховування грамзапису тощо. За нашою методикою послідовність опрацювання партитури (розбивки) для виразного читання має бути такою: 1) зясування головної думки для тексту або частин (якщо текст великий); 2) знаходження логічного центру (найголовніші слова для тексту в цілому) відповідно до головної думки; 3) розбивка речень на логічні ланки (такти), визначення логічних пауз; 4) виділення логічних наголосів для речення та частин його; 5) встановлення мелодики читання залежно від місця логічного наголосу; 6) добір інтонації читання.Перед читанням статті вчитель вводить учнів в коло тих понять що становлять її. зміст. Читання й розбір статті, як правило, проводиться за частинами, щоб охопити читанням більшу кількість учнів, щоб вони добре усвідомили зміст та структуру. Для поглиблення, конкретизації і точного засвоєння змісту статті треба використовувати ілюстрації, вміщені у читанці; різноманітні таблиці, експонати, підготовлені до даного уроку (їх пояснюють учні, а учитель лише уточнює, поглиблює наявні знання). Їх значення пояснює на уроці вчитель, краще, якщо учні мають можливість їх тлумачити самостійно. Наприклад, до теми ”Похвала книгам” можна побудувати так: перевірити засвоєння знань учнями з розділу: «Похвала книгам!»; розвивати у дітей бажання читати книги, бути культурними, начитаними людьми; виховувати у дітей культуру спілкування.
План
Орієнтовний зміст роботи: 2. Первинне читання тексту (цілісне сприймання):
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
