Формування і розвиток аграрного підприємництва в регіоні - Автореферат

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наукДо підприємницьких структур належать різні субєкти бізнесу на селі, зокрема особисті селянські і фермерські господарства, господарські товариства, спілки селян, кооперативи, приватно-орендні формування, державні підприємства, інші формування. Досвід розвитку ринкової економіки в агропромисловій сфері економіки засвідчує, що на даному етапі аграрне підприємництво особистих і фермерських господарств є досить поширеним за кількістю та за внеском у виробництво сільськогосподарської продукції. Але залишаються практично не дослідженими параметри виробництва тієї чи іншої агропромислової продукції, нових підприємницьких структур і їх обєднань, кооперації та інтеграції; обґрунтування найбільш раціональних форм підприємницьких структур і їх розміщення в тому або іншому регіоні; соціальні аспекти становлення підприємництва, в тому числі повязані з ліквідацією бідності на селі. Науковими дослідженнями у тій чи іншій мірі охоплено більшість питань, що стосуються сучасного аналізу функціонування підприємництва, тенденції його розвитку, виконання тих або інших функцій. Між тим саме специфіка регіональних умов справляє значний вплив на розміщення, взаємозвязки, ефективність функціонування підприємницьких структур; обґрунтування найбільш дієвих важелів та механізмів їх розвитку і підтримки з боку місцевих та державних органів влади.У першому розділі “Теоретико-методичні засади формування і розвитку аграрного підприємництва в регіоні” визначено підприємництво, як соціально-економічну основу аграрного виробництва, механізм державного регулювання та сприяння розвитку аграрного підприємництва, методичні основи дослідження функціонування агропідприємницьких структур. Відзначимо, що ефективність розвитку аграрної сфери залежить від узгодженого та раціонального співвідношення і функціонування підприємницьких структур великого бізнесу (забезпечує концентрацію та централізацію капіталу і виробництва на рівні національної та глобальної економіки; середнього бізнесу (залежить від внутрішньої економічної конюнктури на відповідних ринках й конкуренції в середині групи); малого бізнесу як найчисленнішої категорії субєктів господарювання, де найбільш повно узгоджуються й реалізуються особисті, місцеві та регіональні економічні інтереси. До основних функцій малих підприємств в аграрній сфері належать: активізація розвитку сільської місцевості; вирішення проблем зайнятості, вирівнювання майнового та соціального стану сільських жителів з формуванням середнього класу; забезпечення збалансованого розвитку виробництва, стабільності споживчих ринків, обмеження монополії великих виробників та вивільнення їх від невластивих або нерентабельних видів діяльності; активізація інноваційних процесів; раціональне природокористування; формування підприємницької поведінки й виховання господарської та національної культури і самосвідомості. Ефективною формою агарного підприємництва виявилося фермерство, що зумовлено дією наступних чинників: поєднання в особі фермера інтересів власника, трудівника, підприємця; виконання технологічних циклів однією або декількома особами; особлива цілеспрямованість та трудове єднання сімї фермера як трудового колективу; матеріальна і фінансова підтримка фермерства державою. У другому розділі „Соціально-економічна ефективність розвитку аграрних підприємницьких структур” досліджено розвиток та розміщення аграрних підприємницьких структур в господарському комплексі регіону, проведено аналіз фінансових результатів та економічної ефективності функціонування агроформувань ринкового типу, здійснена оцінка діяльності фермерських господарств як типової форми аграрного підприємництва.До змін позитивного характеру слід віднести насамперед поетапність реформ та вирішення ними наступних важливих завдань: перетворення колгоспів у колективні сільськогосподарські підприємства з правом колективної власності на землю; безоплатна передача більшої частини землі селянам; формування на селі багатоукладної економіки та розвиток на цій основі нових агроформувань ринкового типу, в т. ч. на основі індивідуально-приватної власності; приватної сімейної; приватно-колективної; колективної; державної. Крім того, малий та середній бізнес займає значне місце у вирішенні соціально-економічних проблем зайнятості, підвищення рівня життя населення, формування середнього класу на селі. Перевагами малих форм господарювання є: швидка адаптація до умов, що змінюються, мобільність, гнучкість в ухваленні рішень, динамічність, цілеспрямованість, творче відношення до справи, готовність до ризику й уміння ним управляти.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ