Формування і реалізація державної політики зайнятості в сучасних умовах на прикладі Харківського регіону - Дипломная работа

На етапі трансформування економіки України в ринкову проблеми формування ринку праці набувають статусу першочергових. У звязку з цим виникає необхідність вивчення цих проблем з метою визначення можливостей надання цьому процесу регульованих форм. Серед найвагоміших досліджень з проблеми формування та регулювання зайнятості населення слід виділити роботи таких вітчизняних вчених, як Д.П. Істотним внеском у розвязання проблеми зайнятості як на стадії її формування, так і становлення стали також праці таких російських вчених: І.Є. Це не випадково, оскільки стан ринку праці, забезпечення достатнього для конкретних соціальних умов рівня зайнятості населення характеризують загальний соціально - економічний стан країни, спроможність державної політики вирішувати найбільш гострі проблеми свого розвитку та соціальної безпеки.Зайнятість обєднує виробництво і споживання, а її структура визначає характер їхніх взаємозвязків. Згідно із законом України “Про зайнятість населення” [2] до зайнятого населення належать громадяни нашої країни, які проживають на її території на законних підставах, а саме: - працюючі за наймом на умовах повного або неповного робочого дня (тижня) на підприємствах, установах, організаціях незалежно від форм власності, у міжнародних та іноземних організаціях в Україні та за кордоном; громадяни, які самостійно забезпечують себе роботою, включаючи підприємців, осіб, зайнятих індивідуальною трудовою діяльністю, творчою діяльністю, члени кооперативів, фермери та члени їхніх сімей, які беруть участь у виробництві; Враховуючи соціально-економічну сутність, демографічну ситуацію в країні, Закон України «Про зайнятість населення» відносить до зайнятих такі категорії населення: - працюючих по найму на умовах повного або неповного робочого дня (тижня) на підприємствах, в установах і організаціях незалежно від форм власності, у міжнародних та іноземних організаціях в Україні як за кордоном; громадян, які самостійно забезпечують себе роботою, включаючи підприємців, осіб, зайнятих індивідуальною трудовою діяльністю, творчою діяльністю, членів кооперативів, фермерів та членів їх сімей, що беруть участь у виробництві;Він поділяє зайнятість за такими ознаками: - за формою організації робочого часу - повна, неповна, видима, невидима, добровільна, вимушена; До нестандартної відносять зайнятість, яка не має певних стандартів і повної регламентації робочого часу. Нерегламентована (іноді неформальна) зайнятість, це не регламентована державними актами діяльність громадян, яка виключена зі сфери офіційних соціально-трудових відносин, здійснюється без укладання письмового трудового договору, не враховується державною статистикою і така, від якої не сплачуються податки. Продуктивна зайнятість (іноді вживають термін - ефективна) - це така діяльність, яка за рахунок корисної і високопродуктивної праці створює необхідні для розвитку суспільства ресурси і дає працівникові дохід не менший, ніж потрібно для відтворення його фізичних, інтелектуальних і професійних якостей, тобто, як мінімум, дає можливість простого відтворення робочої сили. З метою забезпечення зайнятості населення в Україні передбачено комплекс заходів, серед яких найважливіші такі: - інвестиційні та податкові заходи, спрямовані на раціональне розміщення продуктивних сил, підвищення мобільності трудових ресурсів, заохочення підприємництва, створення нових технологій, нових малих підприємств, застосування гнучких режимів праці (скороченого робочого дня, роботи дома та ін.), що сприяють збереженню і розвитку системи робочих місць;Централізоване регулювання ринку праці в державі має певні організаційні, матеріально - технічні і фінансові обмеження і тому активна політика держави у сфері праці може бути більш дієвою, якщо повною мірою будуть враховуватися економічні, соціальні, демографічні та інші особливості й відповідні пріоритети розвитку кожного конкретного регіону, в даному випадку Харківського. Щоб створити умови для повного здіснення громадянами права на працю держава передбачає: - заходи інвестиційної та податкової політики, спрямовані на раціональне розміщення продуктивних сил, підвищення мобільності трудящих, створення нових технологій, заохочення підприємництва, створення малих підприємств і застосування гнучких режимів праці та праці вдома, інші заходи, які сприяють збереженню і розвитку системи робочих місць; З метою сприяння зайнятості населення, задоволення потреб громадян у праці Кабінетом Міністрів України і виконавчими комітетами місцевих державних адміністрацій, виконавчими органами відповідних рад розробляються річні та довгострокові державні та територіальні програми зайнятості населення. Позитивними сторонами щодо зайнятості може бути підвищення попиту на робочу силу на окремих підприємствах (за умови випуску конкурентоспроможної продукції і розширення обсягів виробництва), а негативними - скорочення неефективних робочих місць і вивільнення значної кількості працівників [43]. Державна політика у сфері формування професійно-освітнього потенціал

ЗМІСТ

ВСТУП

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ ЗАЙНЯТІСТЮ НАСЕЛЕННЯ

1.1 Сутність зайнятості та її функції

1.2 Класифікація форм і видів зайнятості

1.3 Політика держави щодо регулювання зайнятості населення

РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ ЗАЙНЯТОСТІ НАСЕЛЕННЯ В РЕГІОНІ

2.1 Управління зайнятістю населення в регіоні

2.2 Діяльність Харківського обласного центру зайнятості

2.3 Особливості діяльності державної служби зайнятості в сучасних умовах

РОЗДІЛ 3. ШЛЯХИ УДОСКОНАЛЕННЯ ДЕРЖАВНОЇ ПОЛІТИКИ ЗАЙНЯТОСТІ В РЕГІОНІ

3.1 Шляхи розвязання проблеми зайнятості в Україні

3.2 Удосконалення нормативно-правової бази щодо зайнятості населення як інструмент подолання кризи 2009-2010 рр.

3.3 Методи удосконалення регулювання зайнятості населення та ринку праці на державному та регіональному рівнях

3.4 Шляхи покращення роботи центрів зайнятості

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ