Трактування понять "компетентність" і "компетенція" в різних наукових публікаціях. Математичне визначення рівня компетентності у практичній діяльності. Вплив "людського фактора" на ймовірність гарантованого виконання фахівцем професійного завдання.
Шевченко В. Л., кандидат військових наук, доцент, докторант Інституту професійно-технічної освіти Національної академії педагогічних наук УкраїниУ статті здійснено аналіз трактувань понять "компетентність" і "компетенція" в різних наукових публікаціях та енциклопедичній. Запропоновано характеризувати компетентність графічно у формі "параболоїда компетентності", а компетенцію - як урізаний "конус компетенції". Аналітично компетентність і компетенція визначаються за формулами обрахування обємів цих фігур, а рівень компетентності - як відношення обєму "параболоїда компетентності" до обєму "конуса компетенції". У різних наукових та довідникових публікаціях та працях наявна значна кількість трактувань понять "компетентність" і "компетенція", хоча перші згадки про них як філософські категорії відносяться ще до часів Аристотеля. Комлєва [6] компетенцію трактують як освіченість у тій чи іншій сфері та як коло обовязків певної особи; у “Великому словнику іншомовних слів” [7] компетенція має два різних тлумачення: перше - коло питань, явищ, у яких особа авторитетно та освідчено розуміється; друге - це перелік повноважень і прав, якими наділена особа; у цьому ж контексті трактується поняття “компетенція” і в “Новому тлумачному словнику української мови” [8]: по-перше - висока обізнаність із чим-небудь; по-друге - коло повноважень якої-небудь організації, установи або особи.Упровадження в систему професійно-технічної освіти аналітичних методів оцінювання кваліфікаційного рівня майбутнього робітника є нагальним питанням сьогодення і потребує не лише пошуку методичних рішень, а й нормативного врегулювання.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
