Формула дієздатності-недієздатності, її критерії та ознаки - Реферат

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА З курсу «Судова психіатрія» Виконав студент 7 групи ІІІ курсуДієздатність - обовязкова ознака правового статусу особи, юридична можливість здійснювати передбачені законодавством права та виконувати покладені обовязки.Потреба в вирішенні питань дієздатності, недієздатності зявилась одночасно з появою держави, громадянства, власності, прав і обовязків громадянина. У вітчизняній історії перша згадка щодо проблеми дієздатності зявилася в законодавчому акті, який приписується князю Володимиру, «Закон Судний - людям» XII сторіччя, де вказувалося, що при складанні заповіту особа повинна бути в здоровому розумі і твердій памяті. Першими законодавчими актами в Російській імперії, які були спеціально присвячені питанням дієздатності психічно неповноцінних, були указ Петра I, виданий 6.04.1722 р. Поява цих законодавчих документів була викликана ухиленням деяких дворянських дітей від навчання і державної служби під приводом юродства і недоумкуватості від народження, а також у звязку з необхідністю виявлення справжніх психічно хворих у дворянських сімях. З 1835 р. огляд обвинувачених осіб, у відношенні яких вирішувалося питання про їхню дієздатність, відбувався у присутності членів Губернського правління або карної палати.Вона в означеному сенсі має важливе гуманістичне значення і проводиться з метою захисту цивільних прав, свобод і законних інтересів осіб, які беруть участь у цивільному процесі. Сучасне розуміння цивільно-правового статусу особи передбачає максимальне дотримання прав особи, в т. ч. розширення прав душевно хворих (Закон України “Про психіатричну допомогу”, статті 25, 26). 25 Цивільного кодексу України (ЦК), що набув чинності з 1.01.2004 р., правоздатність означає здатність громадянина мати цивільні права й обовязки, що визнається за всіма громадянами України і виникає в момент народження, а припиняється зі смертю. 30 ЦК цивільну дієздатність має фізична особа, котра усвідомлює значення своїх дій і може керувати ними, та визначається як здатність громадянина своїми діями набувати цивільних прав і створювати для себе цивільні обовязки, що виникає у повному обсязі з настанням повноліття, крім випадків, передбачених у ст. Таким чином, обсяг і зміст поняття «дієздатність» залишилися без змін; формула «усвідомлює значення своїх дій та може керувати ними» є більш вірною у порівнянні з минулою - «розуміє значення своїх дій та може керувати ними», тому що поняття «усвідомлює» точніше відображає психічний стан особи, її свідомість, самосвідомість, критичність тощо, а не тільки «розуміння» - поняття, яке термінологічно має відношення переважно до інтелекту особи.Крім юридичного критерію для визнання особи недієздатною необхідна наявність також медичного критерію (також його називають біологічним) - розладу психіки, що позбавляє особу здатності усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними. Так, фізична особа може бути визнана судом недієздатною, “якщо вона внаслідок хронічного, стійкого психічного розладу не здатна усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними”. Визначальною ознакою медичного критерію залишилася наявність у підекспертного “хронічного психічного розладу” (в попередньому Цивільному кодексі було два узагальнюючі поняття - “душевна хвороба” і “недоумство”). Поняття “хронічний психічний розлад” одразу відкидає різні за клінічною виразністю, перебігом і глибиною варіанти порушень та аномалій вищої нервової діяльності, які є недовготривалими або взагалі не справляють суттєвого впливу на здатність особи усвідомлювати і здійснювати свої основні цивільні права та обовязки, а детермінує обовязковість визнання правового значення тільки таких розладів, які підпадають під ознаку “хронічних”. Це може бути причиною неможливості особи втриматися від порушення певних правових табу за наявності соціальної дезадаптації внаслідок клінічних особливостей психічних розладів, переважно в емоційно-вольовій сфері.Дієздатною є особа, яка досягла повноліття, усвідомлює значення своїх дій та може керувати ними. При вирішенні питання про дієздатність чи недієздатність окремої особи суд має звернутися до висновку судовопсихіатричної експертизи.

План

Вступ

1. Поняття дієздатності та недієздатності. Історико-теоретичний аспект

2. Формула дієздатності-недієздатності у сучасному цивільному законодавстві. Юридичний критерій дієздатності

3. Медичний критерій дієздатності-недієздатності

Висновки

Список використаних джерел