Форми знаходження та закономірності міграції і розподілу молібдену між абіотичними компонентами водних об’єктів - Автореферат

АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата географічних наук ФОРМИ ЗНАХОДЖЕННЯ ТА ЗАКОНОМІРНОСТІ МІГРАЦІЇ І РОЗПОДІЛУ МОЛІБДЕНУ МІЖ АБІОТИЧНИМИ КОМПОНЕНТАМИ ВОДНИХ ОБЄКТІВНауковий керівник: Линник Петро Микитович, доктор хімічних наук, професор, Інститут гідробіології НАН України, завідувач відділу гідрохімії. Офіційні опоненти: Осадчий Володимир Іванович, доктор географічних наук, директор Українського науково-дослідного гідрометеорологічного інституту Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи і Національної Академії Наук України; Захист відбудеться "25" березня 2010 р. о 1000 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.001.22 Київського національного університету імені Тараса Шевченка за адресою: м.Орієнтовний аналіз даних щодо сучасного глобального надходження молібдену у водні обєкти за рахунок природних і антропогенних джерел показав: внаслідок хімічного вивітрювання його потрапляє 21 тис. т/рік, а антропогенним шляхом надходить близько 92 тис. т/рік, тобто майже в 4,5 рази більше. Зростаюче антропогенне надходження молібдену до природних водойм вимагає більшої уваги щодо вивчення його поведінки та шляхів міграції і стає актуальним, особливо в промислово розвинутих регіонах. Але внаслідок порушення рівноваги на межі розділення фаз "донні відклади - вода" певна частина адсорбованих речовин здатна вивільнятися з донних відкладів і надходити у водне середовище. Тому важливо було встановити, за дії яких чинників можливе вилучення молібдену з донних відкладів та його надходження у водне середовище. Дослідження за темою дисертації виконувались протягом 2004-2009 рр. згідно планів науково-дослідних робіт Інституту гідробіології НАН України за державними бюджетними темами: "Процеси міграції і трансформації органічних і неорганічних речовин в системі донні відклади - вода та їх роль у формуванні якості водного середовища" (ДР № 0102U000858, 2002-2006 рр.); "Міграційні процеси неорганічних і органічних речовин у абіотичних компонентах водних екосистем за умов дії аеробних і анаеробних чинників середовища" (ДР № 0107U000791, 2007-2009 рр.).Для дослідження розподілу молібдену серед комплексних сполук з РОР різної хімічної природи було застосовано метод іонообмінної хроматографії з використанням целюлозних іонітів: диетиламіноетил-та карбоксиметилцелюлози, що дозволяє виділяти аніонну, катіонну і нейтральну фракції РОР, в яких після фотохімічної їх деструкції визначали концентрацію молібдену. Завдяки високій чутливості, описаний каталітичний метод визначення Мо(VI) використовувався нами для дослідження кінетики трасформації молібдат-іонів у присутності РОР природних вод та препаратів гумінових кислот (ГК), а також при вивченні міграції молібдену в системі "донні відклади - вода" за дії різних чинників. Наведено основні гідроморфометричні характеристики Київського і Канівського водосховищ та озер Вербного, Йорданського і Тельбін, карти-схеми досліджуваних водойм із зазначенням станцій відбору проб води, описано деякі особливості хімічного складу води. Аналіз проб природних вод на вміст у них молібдат-іонів (MOO42-), як однієї із форм знаходження молібдену, показав відсутність останніх (або ж їхня концентрація була нижчою за межу виявлення Мо(VI) каталітичним методом). Після УФ-опромінення проб води у них було виявлено молібден, що свідчить про його знаходження переважно в іншій формі, ніж MOO42-.Вперше проведено систематичні дослідження динаміки вмісту та форм знаходження молібдену у поверхневих природних водах та встановлено основні закономірності його міграції у водних обєктах різного типу. Молібдат-іонів, як форми знаходження молібдену, практично не виявлено, оскільки весь розчинений молібден знаходився у складі комплексних сполук з РОР різної хімічної природи і молекулярної маси, що підтверджується результатами хроматографічних досліджень. Комплексоутворювальна здатність РОР природної води Канівського водосховища щодо молібдену становить, залежно від пори року, 27,0-63,0 мкг/дм3. Вторинне забруднення водного середовища сполуками молібдену за рахунок їх надходження з ДВ відбувається за умови підвищеного вмісту у воді РОР, зокрема ФК, та дефіциту розчиненого у воді кисню і зниження РН води, що контактує з ДВ. Концентрація молібдену за дії цих чинників може збільшуватися у 1,5-9,0 разів порівняно з його вмістом у воді до її контакту з ДВ.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ