Розлучення як одна з підстав припинення шлюбу. З"ясування правового змісту та співвідношення понять, які лежать в основі юридичних механізмів врегулювання в римському і ранньовізантійському суспільстві проблем припинення шлюбу за суб"єктивними підставами.
При низкой оригинальности работы "Форми розлучення у римському та ранньовізантійському праві: термінологічні аспекти", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
ФОРМИ РОЗЛУЧЕННЯ У РИМСЬКОМУ ТА РАННЬОВІЗАНТІЙСЬКОМУ ПРАВІ: ТЕРМІНОЛОГІЧНІ АСПЕКТИТаким чином, divortium та repudium являються у дослідника методами (тобто поняттями одного рівня) для досягнення мети - розлучення. Обидва поняття, divortium та repudium, виступають тут в якості різновидів розлучення як однієї з підстав (Шулін) чи шляхів/форм юридичного скасування шлюбу [3, 226-235]. Боголєпов, який на відміну від попередніх авторів, визначає спочатку загальне поняття divortium, а потім уже йдеться, про те, що розлучення можливе і по обопільній згоді (communi consensu), і по односторонньому бажанню чоловіка чи дружини (саме поняття repudium чи інший латинський термін ним не вживається) [6, с. Перетерського зазначено, що "шлюб припиняється... за волею чоловіка чи його paterfamilias в шлюбі cum manu; за волею чоловіка чи дружини, або за їх узгодженням в шлюбі sine manu [11, с.137-138]. Разом з тим, професор Казанцев цілком вірно підмітив, що обидва терміни виникли неодночасно, але дискусійним являється його думка про те, що оскільки при шлюбі cum manu допускалось розлучення (тобто ініціатива) тільки для чоловіка, то "з достоверностью можна предположить, что repudium существовал издавна; divortium же явилсяя в то время, когда вследствии изменившихся обстоятельств была допущена возможность разрывать брачный союз и жене, и когда, следовательно, явилась возможность для супругов добровольно развестись" (рос.) [17, c.138].
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
