Форми права - Курсовая работа

Це завдання воно здійснює за допомогою соціальних норм, у системі яких право посідає провідне місце. Конституція України, прийнята на пятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 року, визначає Україну як суверенну і незалежну, демократичну соціальну, правову державу. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Частина ж перша статті 8 Основного закону нашої держави проголошує: "В Україні визначається і діє принцип верховенства права”. Поняття права, його джерела, класифікація форм права, нормативно-правовий акт у ракурсі основного джерела права, - безперечно одні з найважливіших моментів у правовому світогляді, правовій культурі громадянина України, і які обовязково мусять бути охоплені даною роботою.1) Джерело права визначається як джерело виникнення права як соціальної категорії. У значенні джерел права характеризують памятки історії, літописи, судові справи та звичаї, що існували історично, мають юридичний зміст та визначають основні напрями становлення права конкретної держави. 2) Джерело права у генетичному розумінні характеризують як умови формування права, тобто фактори правотворчості та загальнолюдські цінності, що безпосередньо впливають на процес формування та функціонування права. 3) Джерело права у юридичному значенні визначають як спосіб зовнішнього прояву права. Оскільки предметом нашого вивчення є джерела права у юридичному значенні, необхідно зазначити, що історично першим джерелом права був правовий звичай, процес виникнення якого безпосередньо повязаний з виникненням держави.Суттєвою загальною рисою, що характеризує різноманітні сучасні концепції права, є заперечення ними звязку між державою і правом. Аналізуючи праці представників різних напрямів, можна дійти висновку, що право в більшості випадків вони вбачають як явище самостійне, яке існує автономно по відношенню до держави. Право найчастіше подається як категорія, породжена суспільством, що досягло певного рівня розвитку, яка захищає саме його інтереси, а тому, в певному розумінні, стоїть над державою. Все частіше представники різних концепцій права, обґрунтовуючи автономність права стосовно держави, звертаються до аналізу співвідношення права в цілому і норм, що діють у додержавних суспільствах, - те, що нині називається "передправом". Виноградов, та інших, які стверджували, що право не створюється законодавцем, що не закон дає силу праву, а право утверджує закон, що закон творить не монарх, а тільки представницькі органи.Держава наділяє органи, організації, посадових осіб правом приймати нормативно-правові акти, тобто правотворчою компетенцією. По-друге, нормативно-правові акти приймаються не всіма, а строго визначеними субєктами, спеціально уповноваженими на те державою. Конституційні акти (закони) - це нормативно-правові акти, що видаються законодавчими органами, мають юридичну силу і регулюють найважливіші суспільні відносини в країні. Припиняють свою дію нормативно-правові акти внаслідок: а) закінчення терміну давності, на який видавався акт; Так, якщо нормативний акт прийнятий після скоєння правопорушення, помякшує чи звільняє від юридичної відповідальності, то акт має зворотну силу, а якщо установлює чи обтяжує - то така норма (чи акт) зворотної сили не має.Адже, вона сприяє глибокому розкриттю і внутрішньому проникненню у поняття таких першочергово базових елементів правової науки, як поняття "права”, "джерела права”, видів джерел (форм) права. Центральним питанням теми є джерела (форми) права, тому розкриттю самого поняття права і форми права, видів форм розясненню переваг нормативно-правового акту над іншими джерелами права виділено найбільша частка обєму роботи. На основі вищевикладеного можна зробити висновок, що форми (джерела) права мають винятково велике значення для зміцнення законності в правовій державі. Юридична наука покликана своєчасно готувати рекомендації для поліпшення форм права, а практика повинна вміло реалізувати пропозиції вчених в цілях створення гнучкої, динамічної і ефективно функціонуючої системи джерел права.

Зміст

Вступ

1. Форма і джерело права: аспекти співвідношення

2. Форми права в різних школах права

3. Характеристика форм права в Україні

Висновок

Список літератури

Закінчивши роботу над даною курсовою, можна з впевненістю сказати про її безперечні переваги, її необхідність для студентів як майбутніх правників. Адже, вона сприяє глибокому розкриттю і внутрішньому проникненню у поняття таких першочергово базових елементів правової науки, як поняття "права”, "джерела права”, видів джерел (форм) права. А також акцентує увагу на ролі нормативно-правового акта у сфері юридичної науки, розглядає його як основний елемент системи права України.

Цим самим така робота (матеріал роботи) є корисною для кожного громадянина України. Простота і достатня докладність викладки матеріалу, практичність застосування і змістовність є основною перевагою цієї курсової роботи. Центральним питанням теми є джерела (форми) права, тому розкриттю самого поняття права і форми права, видів форм розясненню переваг нормативно-правового акту над іншими джерелами права виділено найбільша частка обєму роботи.

На основі вищевикладеного можна зробити висновок, що форми (джерела) права мають винятково велике значення для зміцнення законності в правовій державі. Досконалість названих форм (джерел) насправді залежить від рівня теоретичних уявлень про неї і від якості усіх видів юридичної практики. Юридична наука покликана своєчасно готувати рекомендації для поліпшення форм права, а практика повинна вміло реалізувати пропозиції вчених в цілях створення гнучкої, динамічної і ефективно функціонуючої системи джерел права. Від якості цієї системи права залежить тривкість законності в державі.

Які основні шляхи вдосконалення форм (джерела) права в сучасній Україні? При поліпшенні форм права треба повніше врахувати юридичні традиції України, узяти все краще з минулих здобутків правової системи.

Крім того, в будь-якій сучасній державі джерела права (і перш за все закони, статути парламенту) упорядковані, але разом з тим вони не є строгою системою, особливо акти підзаконної правотворчості, правові звичаї і прецеденти. Швидше за все це сукупність нормативних та інших юридичних актів, які встановлюють визначений правовий режим.

1. Право: Учебник для вузов/ А.И. Косаров, М.В. Малинкович, С.Д. Покревская и др., Под ред. проф. Н.А. Тепловой, проф. М.В. Малинкович. - 2-е изд., перераб. и доп. - М.: Закон и право, ЮНИТИ, 1998. - .588 с.

2. Алексеев С.С. Общая теория права. В двух томах. / Алексеев С.С. / Т. I - М.: Юрид. Лит. 1981. - 361 с.

3. Порівняльне правознавство: Підручник для студентів П 41 юридичних спеціальностей вищих навчальних закладів / В.Д. Ткаченко, С.П. Погребняк, Д.В. Лукянов; За ред.В.Д. Ткаченка. - X.: Право, 2010. - 274 с.

4. Гураленко Н. Основні концептуальні підходи до розуміння категорії "джерело права" / Гураленко Н. // Юридична Україна. - 2007. - № 6. - С.13-17.

5. Зміївська С. Джерела та форми позитивного права / Зміївська С. // Вісник Академії правових наук України. - 2005. - № 1. - С.13 - 18.

6. Луць Л. Система джерел права: загальна характеристика / Луць Л. // Проблеми державотворення і захисту прав людини. - Львів, 2009.С. 20-26.

7. Марченко М. Форма права: проблемы понятия и значение / Марченко М. // Вестник Московского университета. Право. - 2011. - № 1. - С.11 - 18.

8. Трофименко В. Закон як джерело права / Трофименко В. // Бюлетень Міністерства юстиції України. - 2003. - № 4. - С.22 - 27.

9. Рабінович М.П. Основи загальної теорії права та держави. / Рабінович М.П. // - Л., 2009. - 224 с.

10. Бачинін В.А., Панов М.І. Філософія права. / Бачинін В.А., Панов М.І. - К.: Ін Юре, 2007. - 472 с.

Размещено на .ru