Форми організації суспільного виробництва - Курсовая работа

бесплатно 0
4.5 79
Дослідження сутність суспільного виробництва та засад його розвитку. Загальна характеристика форм організації виробництва. Аналіз ознак натурального господарства та виробництва. Визначення характерних ознак товарного виробництва. Побудова його моделей.

Скачать работу Скачать уникальную работу

Чтобы скачать работу, Вы должны пройти проверку:


Аннотация к работе
ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИРозвиток в Україні ринкових відносин обумовлює необхідність комплексного теоретико-методологічного аналізу форм суспільного виробництва й структурних процесів, що відбуваються в сучасній національній економіці. Характерною рисою виробництва як процесу є також поєднання в ньому елементів розвитку і функціонування (тобто безперервного його повторення, в ході якого створюються передумови для розвитку). Нарощування кількісних змін під час функціонування виробництва робить можливим перехід на новий якісний рівень, на якому знову-таки забезпечується більш ефективне функціонування. Історично першою формою економічної організації суспільного виробництва було натуральне виробництво. Зберігаючи всезагальний зміст, товарне виробництво у процесі взаємодії з панівними соціально-економічними відносинами, формами власності модифікується, набуває суспільного характеру, забезпечує реалізацію запланованих кроків.Аналіз літературних джерел дозволив встановити, що виробництво це процес створення життєвих благ необхідних для існування і розвитку, а праця - одна з найважливіших здатностей людини, бо лише людина свідомо ставить перед собою мету створення знарядь праці за допомогою яких вона впливає на предмети природи [12,9.18,24]. Розвиток продуктивних сил, удосконалення техніки і технології посилюють процеси концентрації виробництва, зростання його усуспільнення. Процес усуспільнення виробництва, хоча і має надзвичайно важливе значення, все ж не є абсолютним, адже на кожному етапі розвитку суспільства цей процес взаємодіє з процесом відокремлення. Розвиток передових країн підтверджує, що науково-технічний прогрес у другій половині XX ст. привів до створення нового технологічного способу виробництва, для якого характерні широкий розвиток кібернетики, інформатики, що істотно змінило внутрішню структуру машин і устаткування, суміщення в них різних процесів та елементів, мініатюризація техніки[53,с. Інакше кажучи, потреби, породжені і задоволені виробництвом, неминуче викликають нові, спонукаючи виробництво до розвитку та вдосконалення.Для того щоб виробляти, люди вступають у певні звязки і відносини, і лише в межах цих суспільних звязків та відносин існує їхнє ставлення до природи, відбувається виробництво. Господарство, в якому панують прямі економічні звязки, що відбивають рух натурального продукту та форми організації виробництва, які їм відповідають, називають натуральним. А його рух від виробництва до споживання опосередковується ринком, купівлею-продажем. Товарна форма звязків і зумовлена ними товарна форма організації виробництва також обслуговують різні типи приватної власності на засоби виробництва[35,с. Підвищення продуктивності праці призвело до зростання виробництва продуктів, що дало змогу не лише задовольняти власні потреби, а й обмінювати частину їх на інші продукти, що і стимулювало появу товарного виробництва.Натуральне виробництво - це тип господарства, вкото ром виробництво спрямоване безпосередньо наудовлетворение потреб виробництва.Натуральное господарство протилежно товарному, робить продукти на продаж. 2)продукт представляє фонд життєвих коштів на самого виробника; Домашня промисловість представляє виробництво селянське господарстві готових продуктів, призначенийних для особистого споживання.Изготовляются вони з сировини, яке видобувається у тому ж господарстві. Найбільш ранніми і універсальними видами домашньої промисловості були: обробка шкур і вироблення шкіри, обробка дерева і деревної кори, виготовлення повсті, плетиво мотузок, кошиків, мереж, гончарне виробництво й те. Домашня промисловість була складовою економики докапіталістичних засобів виробництва,особенно феодального.Соціально-економічна природа натурального господарства найбільш повно розкривається в його характерних рисах. Зокрема, для натурального господарства типовим є традиційність форм, методів і способів виробництва, постійний характер продукції, економічних звязків і галузевих пропорцій, які відтворювалися без істотних змін протягом століть і виступали для виробників як обовязкові, освячені звичаями господарські норми. Серед рис, які розкривають економічну природу натурального господарства, в першу чергу слід відзначити слабо виражений, поділ праці. І, нарешті, натуральне господарство характеризується також слабко вираженим суспільним характером виробництва. Тип господарювання, за якого продукти праці призначаються для задоволення власних потреб виробництва, для споживання всередині господарства, де вони вироблені, називають натуральним.Товарне господарство, в якому продукти виробляються для обміну самостійними дрібними виробниками - ремісниками, кустарями, селянами тощо являє собою просту форму товарного виробництва.

План
ЗМІСТ

ВСТУП

РОЗДІЛ 1. Суспільне виробництво: сутність ,форми організації

1.1 Сутність суспільного виробництва

1.2 Форми організації суспільного виробництва: загальна характеристика

РОЗДІЛ 2. Натуральне господарство як форма організації суспільного виробництва

2.1 Натуральне виробництво і його місце в історичному розвитку суспільства

2.2 Натуральне господарство та його головні риси

РОЗДІЛ 3. Товарна форма організації суспільного виробництва

3.1 Просте товарне виробництво

3.2 Розвинута форма організації товарного вироництва

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

ДОДАТКИ

Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность
своей работы


Новые загруженные работы

Дисциплины научных работ





Хотите, перезвоним вам?