Форми організації суспільного виробництва - Курсовая работа

Дійсно, коли мова йде про виробництво, то завжди мають на увазі виробництво суспільних індивідуумів. У виробництві формуються відносини між людьми, які складають економічний базис суспільства і визначають характер таких суспільних відносин, як державні, правові та ін. Аналізуючи виробництво, Маркс дійшов висновку, що люди вступають між собою в певні виробничі відносини, які мають обєктивний характер і не залежать від їхньої волі і бажання. Розрізняють, наприклад, організаційно - економічні відносини, які складаються в процесі організації виробництва з приводу поділу праці, спеціалізації, комбінування ; соціально - економічні відносини, які характеризують привласнення вигідних умов, засобів і результатів виробництва, а також громадський спосіб зєднання виробника із засобами виробництва та відповідні йому відносини в самому виробництві, розподілі, обміні і споживанні результатів виробництва. Для досягнення цієї мети в ході роботи має бути вирішено ряд завдань: - розглянути загальне поняття суспільного виробництва; - проаналізувати різні підходи до класифікації форм суспільного виробництва; - дати характеристику основних форм суспільного виробництва.Виробництво складає вихідний пункт і першу ознаку економічної діяльності людей. Будь-якому виробництву, незалежно від його соціальної форми, притаманні певні загальні ознаки: По-перше, виробництво завжди виступає як суспільне виробництво. Виробництво за структурою складається з таких фаз: безпосереднього виробництва, розподілу, обміну і споживання. Фази виробництва тісно між собою повязані, і якщо звязок між виробництвом і споживанням десь втрачається, то трудова діяльність стає недоцільною або перетворюється у виробництво заради виробництва, а не заради споживання. В економічній теорії в практиці господарювання підприємства матеріальної сфери поділяють на два підрозділи: І - виробництво засобів виробництва і ІІ - виробництво предметів споживання.За період свого існування людство використовувало лише три форми суспільного виробництва: натуральну, товарну і безпосередньо суспільну. Збільшується значення товарного виробництва і в економічному житті слаборозвинутих країн, де ще переважає натуральна економіка. Однак і цю форму організації суспільного виробництва змінить вища й досконаліша - безпосередньо суспільна, яка діалектично заперечить товарну та натуральну форми. Будь-яке виробництво має свої особливі форми. Все залежить від того, які класифікаційні ознаки беруться за основу при визначенні соціальних форм виробництва.Натуральне виробництво - виробництво, за якого продукти праці призначаються для задоволення власних потреб виробництва, для споживання всередині господарства, що їх виробило, а відносини між людьми базуються здебільшого на експлуатації. У процесі розпаду цього ладу виникає товарне виробництво, але натуральна форма домінує ще впродовж майже шести тисячоліть, поєднуючись з товарною. Звичайно, і за натурального господарства деякі продукти праці (сіль, залізо, прянощі тощо) обмінювалися на ринку як товари, але такий обмін відігравав другорядну роль. Такі відносини в натуральному господарстві не уречевлювалися, тому виявлялися як відносини між самими людьми, а не набували форми відносин між продуктами їх праці. Поступово на зміну натуральному господарству приходить товарне виробництво, яке представляє таку форму організації суспільного виробництва при якій вироблені продукти слугують не для задоволення власних потреб їх виробників, а для обміну, для продажу на ринку.По-перше, товарне виробництво поділяється на просте і підприємницьке (тобто розвинуте, розширене). Воно невелике за своїм обсягом, характеризується безпосереднім і добровільним поєднанням виробника з засобами виробництва, відсутністю купівлі-продажу робочої сили як товару. Розвинуте товарне виробництво має загальний характер і стає всеохоплюючою формою прояву економічних звязків між людьми. Спільним є те, що вони існують за умови панування приватної власності на засоби виробництва, ринкової форми звязку між виробниками і споживачами,конкуренції між товаровиробниками тощо. Відмінності полягають у тому, що припростому товарному виробництві виробник і власник засобів виробництва і продуктів праці - це одна особа, тоді як при підприємницькому виробництві виробник відокремлений від засобів виробництва і продуктів праці.Його змінить безпосередньо суспільне виробництво, за якого внаслідок поглиблення суспільного поділу праці, поліпшення організації виробництва та процесів планування у всіх сферах суспільного виробництва задоволення суспільних потреб відбуватиметься без перетворення продукції на товар, а отже, без грошей. Безпосередньо суспільне виробництво зародилося на початку XX ст. у найрозвинутіших країнах і поступово поширюється. Таке виробництво розвивається здебільшого на основі одиничного поділу праці як у межах окремих гігантських компаній, національних держав, так і в міжнародному масштабі (інтернаціоналізація одиничного поділу праці). Усі філії працюють за єдиним технологічним планом, роз

Зміст

Вступ

Розділ 1. Поняття і класифікація форм суспільного виробництва

1.1 Сутність і структура суспільного виробництва, його основні фактори. Матеріальне і нематеріальне виробництво

1.2 Класифікація форм суспільного виробництва

Розділ 2. Характеристика основних форм суспільного виробництва

2.1 Натуральна форма суспільного виробництва

2.2 Товарна форма суспільного виробництва

2.3 Просте і капіталістичне товарне виробництво

2.4 Безпосередньо суспільне виробництво

Розділ 3. Товар і його властивості. Теорії вартості

3.1 Товар і його властивості

3.2 Теорії вартості. Альтернативна вартість

Висновок

Список використаної літератури суспільне виробництво матеріальне вартість