Форми організації навчально-пізнавальної діяльності учнів на уроці інформатики - Курсовая работа

Навчально-пізнавальна діяльність учнів, спільний пошук методів, обговорення результатів - передбачає розвиток комунікативних здібностей учнів. У сучасній дидактиці виділяють 4 форми організації навчальної діяльності: - парна (взаємодія учня з учнем чи вчителя з учнем); Учень замість вчителя Один чи двоє учнів навчають весь клас, ведуть урок, проводять заняття за компютером, здійснюють допомогу при виконанні практичної роботи Виявлено, що для учня допомога товариша виявляється часом доступнішою, ніж допомога вчителя Можливо учень не боїться спитати у товариша щось для нього важливе і незрозуміле, але таке, що питати у вчителя він соромиться. Фактично учень вчиться не один, а з вчителем опосередковано через компютер і ППЗ, програма реагує на дії учня, і певні реакції дають можливість учневі аналізувати свої дії, проводити самоконтроль.Для того, щоб зацікавити учнів навчальним матеріалом, прагну підносити нову інформацію так, щоб викликати емоційне сприйняття теми. Фахівець, що використовує в своїй діяльності інформаційні і компютерні технології, повинен бути в курсі змін, що відбуваються, стежити за новинками, уміти освоювати нове в програмному і апаратному забезпеченні. Використовую накопичений арсенал педагогічних засобів і прийомів: робота з додатковою літературою, періодичними виданнями - кабінет має добірку сучасних журналів з різнобічною тематикою; використання медіатеки - яка створена і поповнюється вчителями і учнями нашої школи; складання і розгадування кросвордів, логічних завдань і ін. При такій роботі у учнів формується розуміння необхідності постійного саморозвитку, самонавчання. У учнів виробляються такі якості, як уміння правильно сформулювати завдання, спланувати свої дії з її рішення, проаналізувати результати роботи, критично оцінити їх і зрозуміти, чи досягнута мета.

Специфічною особливістю інформатики, що викладається, є можливість застосування цього предмету практично у всіх областях людської діяльності, в будь-якій професії.

Для формування ключових компетенцій в процесі навчання враховую наступні важливі моменти: 1. Обєм годин, виділений на вивчення інформаційних технологій в класах універсального профілю дуже малий, а обєм матеріалу достатньо великий. Тут необхідне створення на уроці проблемної ситуації. Для того, щоб зацікавити учнів навчальним матеріалом, прагну підносити нову інформацію так, щоб викликати емоційне сприйняття теми. У таких умовах формуються такі професійно важливі якості, як самостійність, здібність до самоосвіти, уміння точне орієнтуватися у величезному інформаційному просторі.

2. Інформатика розвивається дуже швидкими темпами, в програмному і апаратному забезпеченні компютера постійно відбуваються зміни. Фахівець, що використовує в своїй діяльності інформаційні і компютерні технології, повинен бути в курсі змін, що відбуваються, стежити за новинками, уміти освоювати нове в програмному і апаратному забезпеченні. Тому постійно звертаюся до сучасних досягнень в області інформаційних технологій, щоб зберегти інтерес до предмету і розвивати пізнавальну активність. Використовую накопичений арсенал педагогічних засобів і прийомів: робота з додатковою літературою, періодичними виданнями - кабінет має добірку сучасних журналів з різнобічною тематикою; використання медіатеки - яка створена і поповнюється вчителями і учнями нашої школи; складання і розгадування кросвордів, логічних завдань і ін. При такій роботі у учнів формується розуміння необхідності постійного саморозвитку, самонавчання.

3. Вивчення інформаційних технологій носить практичний, прикладний характер. Необхідно виробляти у учнів відношення до компютера, як до інструменту своєї професійної діяльності, здатного полегшити вирішення професійних завдань.

При різномаїтті програмного забезпечення грамотному фахівцеві необхідно уміти вибирати оптимальні засоби і способи рішення тієї або іншої задачі. У сучасній психології наголошується вплив вивчення інформатики і використання компютерів в навчанні на формування нового типу мислення, так званого операційного мислення, направленого на вибір оптимальних рішень. Саме цього вимагає життя від людини зараз як на роботі, так і у приватному житті. Тому однією з основних цілей навчання інформатиці в школі і, відповідно, моїм завданням є розвиток операційного мислення тих, що навчаються. Рішення вказаної задачі досягається шляхом практичного оволодіння учнів технологією постановки і вирішення алгоритмічних завдань, аналізом їх рішення. У учнів виробляються такі якості, як уміння правильно сформулювати завдання, спланувати свої дії з її рішення, проаналізувати результати роботи, критично оцінити їх і зрозуміти, чи досягнута мета. Це, насамперед, уроки, на яких вивчаються алгоритми і їх властивості, а також уроки, на яких можливе звертання до алгоритмів та їх властивостей. До алгоритму звертаємося, наприклад при плануванні роботи над рефератом, докладом, презентацією, сайтом, анімацією. Проводиться аналогія щодо виконання робіт з інших предметів - математики, літератури, інших.

4. Сьогодні великий комплекс завдань, що вирішуються за допомогою компютерних технологій, неможливо вирішити поодинці. Тому для відробітку умінь і навиків соціальної взаємодії учнів в своїй діяльності використовую групові технології (робота в статичних парах, групова робота на принципах диференціації, міжгрупова робота, фронтальна робота). Найбільш застосована мною ця технологія при проведенні практичних робіт, уроків-практикумів за рішенням завдань, закріпленні вивченого матеріалу. При цьому в учнів виробляються такі якості, як комунікабельність, уміння працювати в колективі, планувати колективні дії, розподілити роботу по досягненню загальної мети і, нарешті, презентувати свою роботу.

Завданням педагога є створення сприятливого середовища для самостійної діяльності і саморозвитку учнів, для чіткого розуміння учнем цілей і завдань навчання, мотивація учнів на самостійну діяльність за рішенням поставленого завдання. Для реалізації цілей вироблення ключових компетенції практиці необхідно застосувати такі методики, як робота з направляючим текстом, дидактичні завдання, ділові ігри, вивчення окремого випадку та проектна діяльність учнів.

1. Белоусова Л.И., Пожар Н.В. Организация групповой работы на занятиях по информатике. /Тези доповідей міжнародної науково-технічної конференції «Компютер: наука, техніка, ехнологія, здоровя». - Харків: ХДПУ, 1997.

2. Білоусова Л.І., Пожар Н.В. Формування комунікативних умінь та навичок в процесі вивчення курсу інформатики. // Інформаційні технології: наука, техніка, технологія, освіта, доровя: Зб. наук. пр. Харківського державного політехнічного університету. - Харків, ХДПУ, 1999. - Вип. 7. - Част. 4. -

3. Білоусова Л.І., Дмитренко Т.О., Пожар Н.В. Особливості групової роботи школярів в умовах інформатизації освіти. // Педагогіка та психологія: Зб. наук. пр. - Харків: ХДПУ, 1998. - Вип. 7.

4. Пожар Н.В. Форми організації навчальної діяльності в умовах інформатизації освіти. // Зб. наук. пр. 2 науково-методичної конференції «Використання компютерних технологій у навчальному процесі». - Харків: Харківський технічний університет радіоелектроніки, 1998.

5. Пожар Н.В. Групові форми організації навчання в умовах інформатизації освіти. // Вісник Харківського державного політехнічного університету: Зб. наук. пр. - Харків: Харківський державний політехнічний університет, 1998. - Вип. 23.

6. Пожар Н.В. Особливості організації групової роботи школярів на уроках інформатики. /Навчально-виховний процес у вузі і школі та шляхи його розвитку і удосконалення: Зб. наук. пр. Рівне: РЕГІ, 1999.

7. Пожар Н.В. Організація групової роботи на уроках інформатики // Педагогіка, психологія а медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту: Зб. наук. пр. - Харків: Харківський художньо-промисловий інститут, 1998. - №10.

Размещено на .ru