Процес опосередкованого й узагальненого відображення у мозку людини предметів об"єктивної дійсності в їх істотних властивостях, зв"язках і відношеннях. Поняття, судження, умовивід як форми абстрактного мислення. Типи відношень між сумісними поняттями.
МІНІСТЕРСТВО НАУКИ Й ОСВІТИ УКРАЇНИ ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені ОЛЕСЯ ГОНЧАРА Виконала: студентка групи УУ-12-1зПоняття мислення (гр. ???? - розум) і взаємоповязані з ним поняття - «відображення» , «образ» , «відчуття» ,«поняття» , «знання» - були сформовані античними філософами (Геракліт , Анаксагор , Демокрит , Епікур , Сократ , Платон , Арістотель та ін.). Філософи вирізняють прояви мислення - відчуття , споглядання , уява ,рефлексія ; рівні мислення - розсудок , розум ; прояви діяльності мислення - сумнів , віра , задум , прийняття рішень, розуміння , уявні операції. Правове мислення юриста в логічному аспекті полягає в оперуванні правовими (юридичними) поняттями, в процесі якого, він визначає їх структуру, встановлює відношення між поняттями та емпіричними і абстрактними обєктами, які відображаються в даних поняттях. Поняття - це форма мислення, що відображає предмети та явища обєктивного світу в їх суттєвих і специфічних ознаках, а також звязки і відношення між предметами та явищами. Нетотожність слова (терміна) і поняття виявляється і в тому, що термін залишається той же самий, а поняття, яке відображає предмет, змінюється, тобто змінюється зміст, смисл мовного виразу.Відношення протиріччя існує між двома поняттями, які також є видами одного роду, але на відміну від відношення протилежності сума їх обсягів повністю вичерпує обсяг родового поняття, а зміст одного з них просто заперечує зміст іншого. Суперечні поняття - порівнянні несумісні поняття, в одному з яких мисляться предмети з певними ознаками, а в другому - ті предмети відповідної предметної сфери, в яких ці ознаки відсутні, а наявність інших ознак у них не мислиться. Два суперечних поняття вичерпують обсяг відповідного їм родового, а обсяг двох протилежних понять не вичерпує обсягу родового стосовно них поняття. Якщо поняття відображає сукупність істотних ознак предметів, то судження як форма мислення відображає окремі відношення між предметами і їхніми ознаками, причому шляхом ствердження або заперечення. Істинним буде судження, в якому стверджується ознака, яка належить предметові, або заперечується ознака, яка не належить предметові.Розглянувши основні форми мислення - поняття, судження та умовивід, ми знайшли в них дещо спільне, що не залежить від предметного змісту думок, а саме: спосіб звязку елементів думки - ознак у понятті, понять у судженні й суджень в умовиводі. Зумовлений цими звязками зміст думок існує не сам по собі, а в певних логічних формах: поняттях, судженнях, умовиводах.
План
Зміст протилежних понять має спільну родову ознаку, тому вони й належать до співпідпорядкованих.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
