Поняття та види цін, порядок їх встановлення в господарських правовідносинах. Система та повноваження державних органів по контролю за цінами. Правові засади валютних операцій в сфері господарювання та засоби їх обмеження. Порядок укладання договору.
1. Поняття та види цін, порядок їх встановлення в господарських правовідносинах ціна валютний договір господарюванняВ Законі України «Про ціни і ціноутворення» ціна визначається, як виражений у грошовій формі еквівалент одиниці товару. Ціна повинна забезпечити: рівні економічні умови стимули для розвитку всіх форм власності, економічної самостійності підприємств, організацій і адміністративно-територіальних регіонів республіки; збалансований ринок засобів виробництва, товарів і послуг; протидії монопольним тенденціям виготовлювачів продукції, товарів і послуг; обєктивні співвідношення у цінах на промислову і сільськогосподарську продукцію, що забезпечує еквівалентність обміну; розширення сфери застосування вільних цін; підвищення якості продукції; соціальні гарантій в першу чергу для низькооплачуваних і мало забезпечити громадян, включаючи систему компенсаційних виплат у звязку із зростанням цін тарифів; створення необхідних економічних гарантій для виробників; орієнтації цін внутрішнього ринку на рівень світового ринку. індикативні ціни - ціни на товари, які відповідають цінам, що склалися чи складаються на відповідний товар на ринку експорту або імпорту на момент здійснення експортної (імпортної) операції з урахуванням умов поставки та умов здійснення рахунків, визначених згідно законодавством України; Загальний нагляд та контроль за дотриманням цінової дисципліни забезпечує Державна інспекція з контролю над цінами Міністерства економіки і підпорядковані їй державні інспекції з контролю над цінами місцевих державних адміністрацій, які в межах своєї компетенції здійснюють: державний контроль за дотриманням установленого порядку затвердження й застосування цін; захист законних інтересів громадян; виявлення, усунення і запобігання фактів отримання за рахунок необгрунтованого підвищення цін та тарифів незаконних доходів субєктами господарювання; експертизу економічного обгрунтування цін і тарифів субєктами господарювання; прийняття рішень щодо застосування фінансових санкцій та стягнення штрафів через податкові органи за виявлені порушення. Національний банк України у сфері валютного регулювання: 1) здійснює валютну політику виходячи з принципів загальної економічної політики України; 2) складає разом з Кабінетом Міністрів України платіжний баланс України; 3) контролює дотримання затвердженого Верховною Радою України ліміту зовнішнього державного боргу України; 4) визначає в разі потреби ліміти заборгованості в іноземній валюті уповноважених банків нерезидентам; 5) видає в межах, передбачених законодавством, обовязкові для виконання нормативні акти щодо здійснення операцій на валютному ринку України; 6) нагромаджує, зберігає та використовує резерви валютних цінностей для здійснення державної валютної політики; 7) видає ліцензії на здійснення валютних операцій та приймає рішення про їх скасування; 8) встановлює способи визначення й використання валютних (обмінних) курсів іноземних валют, виражених у валюті України, курсів валютних цінностей, виражених в іноземній валюті або в розрахункових (клірингових) одиницях; 9) установлює за погодженням з Міністерством статистики України єдині форми обліку, звітності та документації про валютні операції, порядок контролю за їх достовірністю та своєчасним поданням; 10) забезпечує публікацію банківських звітів про власні валютні операції та валютні операції уповноважених банків.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
