Форми і методи вдосконалення педагогічної майстерності молодих педагогів - Магистерская работа

АКАДЕМІЯ ПЕДАГОГІЧНИХ НАУК УКРАЇНИ УНІВЕРСИТЕТ МЕНЕДЖМЕНТУ ОСВІТИ ІНСТИТУТ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ОСВІТИ ІНЖЕНЕРНО-ПЕДАГОГІЧНИХ ПРАЦІВНИКІВПроцес адаптації молодих педагогів до навчальної діяльності значною мірою залежить від того, хто буде поруч із молодим педагогом, стане його наставником, підтримає його, допоможе знайти правильне рішення в складних ситуаціях, повірити у власні сили. Запропонований матеріал дасть можливість творчо використати рекомендації при визначенні змісту та виборі дієвих форм методичної роботи з вчителями-початківцями. Перша зустріч керівників навчального закладу з молодим педагогом значною мірою визначає всю наступну роботу. Саме під час цієї зустрічі молодий педагог має відчути, що його чекали в педагогічному колективі, що він потрібен навчальному закладу. Завдання керівників навчального закладу - ознайомити початківця з історією навчального закладу, її традиціями, зясувати його плани, уявлення про майбутню роботу.Педагогічне наставництво дає можливість управляти процесом професійного становлення молодого педагога, допомагає досвідченому вчителю працювати з молодим спеціалістом у тісному контакті, за якого передача останнім знань, умінь і навичок, їхніх професійних здібностей, набуття педагогічної майстерності є найбільш ефективними Відповідну роботу необхідно здійснити з питань добору та навчання тих, кому доручається керівництво стажуванням молодих педагогів. В області нагромаджено досвід керівництва стажуванням і наставництва молодих спеціалістів кращими учителями-методистами, старшими учителями, учителями вищої категорії. Дирекція навчального закладу повинна провести з ними співбесіди, в ході яких ознайомити зі змістом діагностичної анкети, анкетними даними особової справи молодого спеціаліста; організувати семінар-практикум, де розглянути такі питання: - складання орієнтовного індивідуального плану вчителя-стажиста; На допомогу наставникам дирекція навчального закладу має розробити низку памяток, виходячи з умов діяльності педагогічного колективу, педагогічної майстерності вчителів-наставників, контингенту учнів, умов функціонування навчального закладу і т. ін.Період стажування молодих педагогів умовно ділиться на три етапи: ознайомлювальний, основний, заключний. У процесі взаємного знайомства стажиста з керівниками школи, колегами, учнями і батьками перед ним ставляться цілі й завдання майбутньої діяльності, складається індивідуальний план стажування - головний документ, навколо якого будується спільна праця стажиста і наставника. Він має на меті зміцнити активну соціально-професійну позицію стажиста через розвиток його творчої самостійності; посилити навчальну функцію стажиста. Наставництво передбачає не лише навчання молодих педагогів, а й забезпечує їхню професійну адаптацію, формує в них прагнення підвищувати науково-теоретичний рівень і професійну майстерність. В цей період великого значення має знання наставниками можливостей, сильних і слабких сторін діяльності педагога-початківця, а також уміння аналізувати хід і результати діяльності, формувати на основі аналізу конкретні завдання, рекомендації та поради молодим вчителям.Набуває поширення в області й така форма керівництва роботою молодих педагогів, як участь їх у роботі педагогічної майстерні або майстер-класу. Учитель, який веде заняття в майстер-класі, повинен вміти не тільки узагальнювати особистий педагогічний досвід, а й володіти методикою передачі його іншим. Учитель розробляє тематику занять, використовуючи такі форми організації навчання, як відкриті уроки, лекції, семінари, практичні заняття з проектуванням педагогічної діяльності, індивідуальні та групові консультації, уроки-панорами, моделювання тощо. Робота з молодим спеціалістом має бути систематичною та спрямованою на забезпечення вдосконалення всіх компонентів готовності вчителя до навчально-виховної діяльності, в результаті чого зростає її рівень та ефективність. Вміння психологічно обґрунтувати зміст навчальних програм з кожного предмета, практичне оволодіння знаннями психологічних механізмів навчальної роботи, методикою психолого-педагогічних спостережень за процесом розвитку особистості учнів, діагностико - прогностична діяльність значною мірою залежать від сформованості в учителя психологічної готовності до навчально-виховної роботи.Основними напрямками роботи школи молодого вчителя можна вважати: 1. Здійснення заходів з поглиблення педагогічних знань, методології навчання, вивчення директивних матеріалів, документів Міністерства освіти і науки України. Вивчення теорії, практики та методики виховання, психології, етики, аналіз програмних документів з питань виховної роботи, формування у молодих учителів фахових умінь і навичок.

Зміст

Вступ

Теоретична частина.

1.1 Педагогічне наставництво

1.2 Етапи стажування молодих педагогів

1.3 Майстер-клас

1.4 Школа молодого вчителя

1.5 Самоосвіта молодого педагога

1.6 Внутрішній контроль навчального закладу

Практична частина

2.1 Інформаційна година до міжнародного жіночого дня «Світ жінки - царство ніжності»

2.2 Урок виробничого навчання «Плоскінна розмітка»

Висновки

Література

Додатки